Вчора, 6 квітня 2025 року, у віці 90 років померла акторка Національний театр імені Марії Заньковецької Таїсія Литвиненко.
Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці її син Назар Стригун, - інформує ВолиньUA.
"наше сонечко зійшло у неділю і.. покинуло нас у неділюпро чин похорону буде повідомлено", - йдеться у дописі.
У репертуарі акторки близько 100 театральних вистав. А за життя Таїсія Литвиненко зіграла у понад 20 кінофільмах.
Народилася майбутня актриса в с. Погреби, Броварського району на Київщині. Батьки їй сказали: "Будеш вчителькою.". Вона вступила до педагогічного інституту, провчилася рік і втекла в театральний. В одному з інтерв'ю Таїсія Литвиненко сказала, що своїм вибором має завдячувати українській пісні, тій драматургії, яка в ній закладена. "Моя тітка Одарка так виконувала жартівливі пісні, що це був цілий театр. Та й мама прекрасно співала, мала дуже високе сопрано." Ще не розпочавши навчання в театральному інституті, одразу після вступних іспитів, знялася в фільмі "Назар Стодоля" Віктора Івченка.
Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Після навчання працювала в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, потім - у Запорізькому українському музично-драматичному театрі.
У 1965 р. разом з чоловіком, актором і режисером Федором Стригуном переїхала до Львова. Більшу частину свого життя віддала театру імені Марії Заньковецької.
"Театр - це еліксир життя і найщасливіші мої моменти - в ньому.", - казала актриса.
У творчому доробку актриси безліч різнопланових ролей в театрі і кіно, найвідоміші з них у стрічках: "Назар Стодоля", "За двома зайцями", "Максим Перепелиця", "Вавилон ХХ".
Після фільму "Григорій Сковорода" Івана Кавалерідзе актриса не знімалася в кіно довгих вісімнадцять років. Потім Іван Миколайчук без проб запросив її на роль Прісіньки у фільмі "Вавилон ХХ".
Крім акторської і режисерської діяльності, Таїсія Литвиненко займалася педагогічною діяльністю у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
"Тоді війна була не такою страшною, як тепер. Не було такої нищівної зброї, колипадає ракета і вбиває все живе навколо. Наші молитви помічні, я в це вірю. Театр - це теж молитва. Я прийшла після прем'єри й кажу чоловікові: "Федоре, все-таки театр потрібен, людина повинна бути зайнята чимось хорошим, не лише щоб їсти та пити". Довкола треба все робити щиро і працювати так само. На сцену виходити так, ніби востаннє.", - Таїсія Литвиненко.
Редакція ВолиньUА висловлює щирі співчуття рідним та близьким пані Таїсії. Вічна пам'ять!
Читайте також: Сьогодні, 7 квітня, у Луцьку попрощаються з загиблим захисником Ігорем Рябушкіним
