За висновками експерта, колишній військовослужбовець АТО, який зарізав співмешканку брата, у момент скоєння злочину перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності – сутінкового розладу свідомості, спровокованого психогенними обставинами та легкою алкогольною інтоксикацією, що позбавляє його здатності усвідомити свої дії та керувати ними.
Про це пишуть Волинські новини.
Зараз чоловік страждає на психологічний розлад у формі посттравматичного стресового розладу і потребує застосування примусового заходу медичного характеру, тобто госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Про це стало відомо під час засідання в Ківерцівському районному суді 11 лютого.
Передісторія
27 жовтня колишній військовослужбовець із Луцька Олег під час збирання грибів у лісі вдарив ножем у горло співмешканку брата. Від отриманих ран жінка померла на місці. Трагедія сталася у Звірівському лісництві.
29 жовтня Луцький міськрайонний суд обрав 45-річному чоловіку запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 30 діб без можливості внесення застави. Адвокат підсудного подавав апеляцію, аби чоловіка відпустили під домашній арешт. Проте Волинський апеляційний суд під час засідання 15 листопада не задовольнив апеляційну скаргу захисника.
Відзначимо, що у суді Олег акцентував, що не зрозумів, як усе сталося. А адвокат підсудного наголошував на тому, що чоловік воював у зоні АТО й має нестабільну психіку.
На судового засідання, яке відбулося 18 грудня, стало відомо, що, відповідно до висновку експерта, Олег страждає на хронічне психічне захворювання, тому у якості запобіжного заходу його вирішили помістити до психіатричного закладу в умовах суворого нагляду – у Волинську обласну психіатричну лікарню № 2 в селищі Олика.
Посттравматичний стресовий розлад
Своєю чергою, на судовому засіданні в Ківерцівському районному суді 11 лютого прокурор прокуратури Волинської області Ігор Демчишин зазначив, що під час досудового розслідування пом’якшувальних обставин справи щодо підсудного не було встановлено. Натомість обставиною, що обтяжує ймовірне покарання, є те, що Олег був у стані алкогольного сп’яніння.
Водночас прокурор нагадав, що, відповідно до висновку експерта, Олег страждає на хронічне психічне захворювання у формі посттравматичного стресового розладу й на час скоєння злочину був неосудним, адже через захворювання не міг керувати своїми діями. Тому він запропонував застосувати до підсудного примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Також Ігор Демчишин зауважив, що підсудний страждає від алкогольної залежності та є інвалідом другої групи.
«Не пам’ятаю, як завдав удару»
Як зазначив підсудний, він не пам’ятає, як завдав жінці удар ножем. Він пригадав, що перед тим, як їхати із братом на гриби, погано себе почував, тому випив заспокійливе.
«Приїхавши туди (на територію Звірівського лісництва, – ВН), ми почали ходили по лісі, збирали гриби, переважно опеньки. Все було нормально. Запропонували десь піти сісти в бесідці, аби перекусити. Ми пішли в бесідку, почали там їсти, випивати. Віра (загибла, – ВН) мала при собі літрову пляшку горілки, запропонувала нам, ми випили, закусили… Усе було нормально, поки Віра не почала говорити про АТО, як там хлопці воюють, тобто почала всіх ображати. Я пояснював, що говорити так не можна, що ти там не була. Я сказав, щоб вона не обговорювала всіх і подивилася на себе… Суперечок дуже багато було… Я почав нервуватися, там була ялинка, я пішов перекурити, щоб заспокоїтися, бо мене всього тіпало. Потім брат каже: «Олег, ідемо, вона вже заспокоїлася»… Я знову присів, ми випила по 100 грамів, і вона знов почала щось таке говорити. І після цього я нічого не пам’ятаю, просто потемніння в мене в очах якесь пішло. Я тільки почув, як брат каже: «Що ти наробив?» Я відкриваю очі й бачу, що в неї кров тече», – розповів Олег.
Та додав, що відразу зателефонував у «швидку», поліцію та завідувачці відділення для демобілізованих військовослужбовців КП «Луцький центр первинної медичної допомоги» Олені Звєрєвій.
На запитання судді Вікторії Корецької про те, чи визнає підсудний свою вину, чоловік сказав: «Я не пам’ятаю… Якщо суд доказує, що це я зробив, то визнаю... Всі кажуть, що це я, тому я визнаю вину».
Дружина Олега Олена підтвердила, що чоловік і раніше неодноразово страждав на провали в пам’яті. Саме тому подружжя й звернулося за медичною допомогою. Так, за словами Олени, підозрюваний за останній рік лікувався у психіатричній лікарні близько 5–6 разів.
Мріяли з’їздити за грибами
Рідний брат підсудного Віктор розповів, що із загиблою зустрічався з 2015 року й давно пообіцяв їй хоча би раз з’їздити разом на гриби. Однак у день трагедії, за словами Віктора, за грибами мали їхати лише вони із братом, Віра зголосилася поїхати з ними в останній момент.
«Ми з Олегом мріяли ще з АТО з’їздити або на рибалку, або за грибами», – поділився Віктор.
І пригадав, що конфлікт розпалився в бесідці, коли Віра почала «противну розмову про АТО». «Вона почала говорити за Олега, типу який він АТОшник і інші образливі слова. Олег відійшов покурити, я намагався його заспокоїти. Знову сіли. Вона ще сказала щось таке, дійсно образливе, згадала про його командира… У нього кришу зірвало… Не знаю, як це вийшло, я побачив блиск ножа і як із Віри кров бризкає. Я до неї, розвернув її і затулив артерію рукою… А Олег сів і закурив, я до нього: «Що ти зробив?» Коли побачив усе, то з ним незрозуміло що почало діятись, я таким його нікого не бачив; він то бігав навкруги дерев, то головою бився. Я сказав, щоб «швидку» викликав. А сам вже бачу, що Віра завмирає… Потім він почав надзвонювати, казав, що вбив людину. А потім приїхала поліція – мене в наручники, його в наручники. Все».
Водночас Віктор зазначив, що брат не спробував надати допомогу потерпілій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українську владу попереджали про російську агресію ще до Януковича, – полковник СБУ
