Робочій групі з дерусифікації назв Луцька забракло мужності, щоб запустити процес перейменування вулиць на честь Захисників Маріуполя та Симона Петлюри.
На порядок денний засідання робочої групи, яке відбулося 20 вересня, були внесені пропозиції з перейменування вулиць міста на честь Захисників Маріуполя та Симона Петлюри. Однак, обидві вони не знайшли достатню підтримку. В Героїв Маріуполя було достатньо мужності захищати Україну у найважчих умовах. Але у чиновників міськради не знайшлося мужності назвати на їх честь одну з вулиць міста.
Голова робочої групи Андрій Маруняк, депутат Луцької міської ради і, за сумісництвом, посадовець Департаменту містобудування та земельних ресурсів, виступив проти підтримки таких ініціатив, бо вони, мовляв, не на часі.
Андрій Маруняк висловив позицію, що варто не спішити з перейменуваннями на честь українських воїнів, а почекати закінчення війни. І вже тоді визначатися, кого варто увіковічнити у назвах. Також він висловився проти запуску процесу перейменування вулиці Конякіна на вулицю Симона Петлюри. Очільник групи не навів жодних чітких аргументів, чому не можна підтримувати таку ініціативу. Натомість, він непрозоро натякав на потребу отримати «благословення» вищих сил.
Робоча група неформально розділилася на дві частини. З одного боку – представники громадськості, які підтримують перейменування вулиць на честь українських героїв. З іншого – представники чиновництва, які не наважуються голосувати за належне вшанування видатних історичних постатей і захисників України, чекаючи на вказівки зверху. Складається враження, що перебування у статусі чиновника міської ради призводить до дефіциту мужності в процесі дерусифікації. Максимум, на що погоджуються представники чиновництва – називати вулиці політично нейтральними назвами на честь флори, фауни та особливостей ландшафту.
Таким чином, рішення про появу у Луцьку вулиць на честь Захисників Маріуполя та Симона Петлюри зависло у часі на невизначений термін.