15 січня 1951 західнонімецький суд виніс вирок у справі Ільзи Кох, дружини коменданта концентраційного табору Бухенвальд, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в'язнів і прозваної за свою надмірну жорстокість «бухенвальдською відьмою».
Про це пише сайт Знай.
Ця жінка увійшла в історію як найжорстокіша нацистська злочинниця. Репортери, які були присутні на судовому засіданні у справі кровожерливої Кох, в матеріалах називали її виключно "Бухенвальдського сукою" і "Фрау Абажур".
Садистка Ільза Кох, дружина коменданта одного з найбільших німецьких концтаборів. Нацистка, яка виготовляла сувеніри з людської шкіри.
Вона добре вчилася в школі, в юності влаштувалася на роботу в бібліотеку. Була тихою, спокійною і начитаною. Тоді ще ніхто не міг подумати, що зі скромної дівчинки, яка проводила велику частину часу серед книжкових стелажів, вийде справжній монстр.
Точкою неповернення для Ільзи став вступ до лав НСДАП - партії, на чолі якої стояв тоді ще Адольф Гітлер. Лідер руху сподобався дівчині, та й його політична програма здалася їй грамотною і обґрунтованою.
Келер занурилася в партійну роботу. У 1936 році професійна діяльність фрау також перетерпіла істотні коригування: тепер вона працювала секретарем концентраційного табору Заксенхаузен.
Незабаром після вступу в НСДАП і успішного працевлаштування Ільза познайомилася з Карлом Кохом, членом партії, і вийшла за нього заміж. Раніше чоловік жінки промишляв крадіжками і шахрайством, а тепер, завдяки партійним знайомствам, просунувся по кар'єрних і соціальних сходах і став комендантом Заксенхаузена. Незабаром Карла перевели в новий, зовсім недавно організований табір Бухенвальд, і вірна дружина Ільза пішла за ним.
На новому місці роботи подружжя Кох отримало практично необмежену владу над ув'язненими. Тоді-то і почали проявлятися їх садистські нахили.
Особливою жорстокістю відзначилась Ільза, призначена чоловіком-комендантом на посаду старшого наглядача серед охоронців жіночої статі. Варто відзначити, що в інтимному плані Ільзі не дуже-то пощастило з чоловіком: виявилося, що у Карла були гомосексуальні нахили, і дружина його не приваблювала. Комендант захопився ув'язненими чоловіками, які не мали можливості ухилитися від брудних домагань Коха. У Ільзи ж з'явилися ще більш жорстокі розваги.
Навіть сам комендант не вселяв такий страх в'язням, як Ільза. Фрау Кох придумувала пекельні знущання над в'язнями табору: вона відправляла їх мити доріжки за допомогою зубної щітки, а потім нещадно била батогом тих, хто не вкладався у відведений термін. Як неважко здогадатися, впоратися з мерзенними наказами Ільзи не міг ніхто, тому удари батогом діставалися кожному.
Також садистка вибирала найпривабливіших в'язнів для любовних утіх: вона буквально гвалтувала чоловіків, змушувала їх підкорятися будь-яким її наказам. Ільза була в захваті від можливості принижувати, заподіювати біль, ображати і при цьому відчувати себе безкарною.
В'язні, які дивом врятувалися згадували, що "Бухенвальдська відьма" любила інспектувати табір верхом на білому коні, прямо з сідла "пригощаючи" в'язнів улюбленим хлистом.
Однак подружжя Кохов поплатилися за свої звірства ще задовго до розгрому армії Гітлера. У 1942 році комендант Бухенвальда був звинувачений у хабарництві, привласненні казенного майна і вбивстві доктора Вальтера Кремера, який лікував Коха від сифілісу і міг кому-небудь про це проговорився. У зв'язку з даними звинуваченнями Карл був заарештований і незабаром розстріляний. Його дружину також взяли під варту, проте незабаром зняли з неї всі звинувачення і відпустили.
Заслужене покарання знайшло збочену вбивцю лише після закінчення війни. Особливим звірством, в якому підозрювали фрау Кох, було виготовлення різних предметів побуту, наприклад, абажурів для освітлювальних приладів з людської шкіри і кісток. Саме тому за Ільзою закріпилося прізвисько - "Фрау Абажур".
Виявилася маса свідків, які стверджували, ніби дружина коменданта і її спільник доктор і справді займалися чимось подібним. Однак обвинувачам так і не вдалося відшукати речові докази, тому "Бухенвальдську відьму" не було засуджено до смертної кари. Ільза провела в ув'язненні близько двадцяти років, після чого повісилася у своїй камері.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винахідник ЛСД прожив 103 роки і був засмучений забороною препарату
