Пан Михайло родом зі старовинного села Германівка, що в Обухівському районі Київщини.
Історію воїна "сталевої сотні" розповіли на сторінці 100 омбр, інформує ВолиньUA.
Чоловік закінчив Ніжинське училище культури (нині – Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької) за класом духові інструменти.
«Строчку» служив на Балтійському флоті, був гідроакустиком на підводному човні. Прикметно, що призивався Михайло ще за радянських часів, а «дослужував» вже після Розпаду СРСР – у збройних силах рф.
Після демобілізації та повернення в Україну, чоловік одружився і вже невдовзі став директором Будинку культури в рідному селі. Паралельно пан Михайло грав на трубі в Народному духовому оркестрі.
Одержавши навесні 2024-го повістку з ТЦК, директор Будинку культури з понад 28-річним стажем роботи на посаді ані хвилини не вагався – 24 квітня став на захист Батьківщини.
Протягом пів року чоловік служив у Державній службі спеціального транспорту. Згодом перевівся до «Сталевої Сотки».
Нині пан Михайло боронить Україну на посаді кулеметника у 3 роті 3 механізованого батальйону 100 омбр.
До речі, боєць має оригінальний позивний:
– Коли я приїхав у «сотку», мені відразу сказали, що тут треба мати позивний. А я дорогою купив пляшечку безалкогольного «Мохіто» – і саме тримав її у руках. Глянув на неї та й подумав: «Мохіто» – чим не псевдо? – усміхаючись розповідає вже досвідчений кулеметник.
Перебуваючи на позиціях в Торецьку, Михайло брав участь у стрілецьких боях на надкоротких дистанціях:
– Якось довелося застрелити орка-штурмовика, який перебував за п’ять метрів від мене. І хоча у цивільному житті я був працівником культури, моя рука інтелігента не здригнулася – бо чітко розумів, що відправляю до пекла загарбника, який прийшов на нашу святу українську землю з метою чинити зло.
В одному із боїв «Мохіто» зазнав важкого подвійного поранення – в ліву ногу і ліву руку. Був евакуйований побратимами і після лікування та відновлення знову повернувся до строю…
Під час служби на Балтійському флоті Михайло мав можливість придивитися до росіян і вивчити їхній менталітет. Тож має свою версію щодо першопричин їхнього здичавіння у 2014 році, та абсолютного сказу – починаючи з 2022-го:
– Як на мене, вони не змогли пробачити нам той факт, що Україна дедалі очевидніше починала жити краще за рф. Ми привідчинили ворота євроінтеграції, почали повертати собі статус великої європейської держави з тисячолітньою історією. А на болотах із цим не готові були змиритися, – міркує кулеметник «Сталевої Сотки».
На рідній Київщині на пана Михайла чекає велика родина: 80-літня мама Марія Михайлівна, кохана дружина Наталя Михайлівна, син Олександр, донька Катерина, а також найбільша дідусева втіха – маленькі онучата Макар та Єлисей.
– Українці впродовж століть неодноразово давали лупня московитам - неодмінно переможемо і цього разу! – впевнено каже «Мохіто» зі «Сталевої Сотки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Їдьте потягом»: перевізник відмовив у пільговому проїзді з Києва до Луцька інваліду війни
