Заявивши про намір балотуватися на посаду міського голови Устилузької громади, вважаю за потрібне розповісти людям, яким бачу розвиток нашої ОТГ та в якому напрямку вона має рухатись, аби стати однією з найбільш успішних у Волинському краї.
Упевнений: розвиток будь-якої громади буде успішним лише в тому випадку, коли молодь після навчання повертається назад додому, тобто у села, і залишається в них працювати. Якщо молодь не вертатиме в села – вони занепадатимуть, а це, у свою чергу, призведе до занепаду громади. Щоби молодь вертала додому, потрібна якісна освіта, шлях до якої пролягає через створення опорних шкіл. У таких школах повинні працювати кращі педагоги, а матеріально-технічна база сприяти учням в отриманні не лише знань, але й зацікавлювати їх розвиватися та здобувати вищу освіту.
На жаль, нині навіть в центральній садибі громади – Устилузі – досі не створено опорної школи – і це породжує певні проблеми, адже на школу не виділяється додаткове фінансування з державного бюджету. Тим часом в Устилузькій ОТГ таких шкіл має бути декілька, до прикладу, опорними можуть стати Лудинська та Стенжаричівська школи.
Побоюючись, що не опорна школа не дасть дитині необхідних знань, чимало батьків із Устилуга навіть приписують дітей у Володимир-Волинському, аби лишень вони пішли у міські школи. Про що це свідчить? Про те, що наразі якість освіти в Устилузькій ОТГ не дотягує до тієї, яка є у міських школах. А так не має бути! Міська школа Устилуга має давати такі ж якісні знання, як і міська школа Володимира.Ще одним важливим аспектом комфортного проживання у громаді є дитячі садочки. Вони мають бути не лише ошатними зовні, але й мати професійних вихователів, які вестимуть дошкільнят у світ знань сучасними методами виховання. Крім того, необхідно довозити дошкільнят до дитсадків нарівні зі школярами.
Оскільки зачепив тему довезення учнів, то хочу окремо наголосити на тому, що в громаді має бути резервний шкільний автобус. Адже, як тільки автобус виходить з ладу, то до того часу, доки його відремонтують, учні до шкіл добираються кому як вийде і кого як завезуть батьки. Лише забезпечивши найменших мешканців громади вчасним і комфортним довезенням до опорних шкіл та дитсадків та вчасного повернення додому, батьки самі надаватимуть пріоритет, у якій школі будуть навчатися їхні діти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: COVID-19: Або змінюймо підходи, або – владу
Важливим аспектом розвитку громади є дозвілля. А в сільській місцевості воно концентрується у Будинках культури. Слід зазначити, що у громаді є клуби: зовні ошатні, які всередині навіть мають косметичні ремонти. Але що в них відбувається? Та, практично – нічого. А молодь має ходити до клубу та цікаво проводити там час. Для цього до роботи мають стати активні та креативні спеціалісти, які би розробляли цікаві заходи та вносили у життя сільської молоді рух і розвиток. Хочу поставити в приклад клуб у селі Рогожани, де дійсно відбуваються цікаві креативні та патріотичні заходи і де гартується молодь.
Усе, про що тут ідеться, можна втілити у життя, лише маючи самодостатній бюджет. Наповнення бюджету – ключове завдання для мене та моєї команди. Бюджет в Устилузькій громаді – не найгірший, але лише його силами забезпечити втілення всіх перерахованих мною проблемних моментів неможливо. Міський голова має працювати над залученням коштів із обласного та державного бюджету, а також створити максимально сприятливе середовище для інвестицій. Максимум – завести в громаду інвесторів, які би вклали в неї фінансовий ресурс – одне з першочергових завдань для мене. Їхні інвестиції в бізнес – це робочі місця та фінансові надходження у бюджет громади.
Пригадую, як рік тому в Устилузі був інвестор, який мав бажання збудувати у місті два сучасних, із відповідною інфраструктурою і дитячими майданчиками, двоповерхових будинки. Що зробила діюча влада? Рік часу приймала рішення, надавати чи не надавати земельну ділянку під будівництво. Все закінчилося тим, що інвестор пішов у інше місто. Громада від цього лише втратила, адже Устилуг – невелике місто, яке природно не стоїть у конкуренції поруч із такими містами, як Київ, Луцьк, чи навіть Володимир, де будівельні компанії змагаються за кожен квадратний метр землі. В нашому випадку інвестора потрібно було зацікавити хоча би лояльним підходом. І найголовніше: у місті було би нове житло, а одну-дві квартири в новобудовах можна було би надати молодим спеціалістам, до прикладу, лікарям чи вчителям.
Розумію, що в окремій громаді створити Ріо-де-Жанейро – неможливо, але бути першими набагато простіше, ніж пасти задніх і постійно когось наздоганяти. Сильнішими стають ті, хто йде першим, першим використовує ситуацію на свою користь, першим залучає додаткові фінанси, першим створює умови для інвесторів. Хотів би, щоб Устилузька громада була в перших рядах, а для цього слід змінити підходи до її управління і швидко реагувати на виклики сьогодення. Тільки з такими підходами будемо мати право на успіх.
