Днями в сесійній залі Луцької районної ради відбулася робоча зустріч картоплярів Волині, об’єднаних в сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Волинська картопля» (голова – Анатолій Аршулик) із керівництвом районної адміністрації, ради, керівництвом українсько-голандсько-британського підприємства «Централ пленс груп», котрі інвестували в будівництво заводу по переробці крохмальних сортів картоплі у Золочівському районі на Львівщині більше 200 млн. грн.
Виявляється, на Волині нараховується більше 700 господарств різної форми власності, що займаються промисловим вирощуванням другого «поліського хліба». Це не дивно, оскільки саме Західна Україна здавна іменувалася картоплярським краєм, що стабільно забезпечував населення усієї країни цим необхідним продуктом.
От тільки «невидима рука ринку» (нагадаю, що цей термін ввів у широкий вжиток англійський економіст Адам Сміт), була в минулі роки не надто ласкавою до українських картоплевиробників.
У грудні 2019 року, ще перебуваючи в статусі депутата Волинської обласної ради, мною було підготовлено звернення нашого представницького органу до Голови ВРУ Д. Разумкова та Прем’єр-міністра О. Гончарука – щодо критичної ситуації, що тоді склалась на картопляному ринку, коли через неврожай та прогалини у нашому законодавстві, в Україну «вбухали» близько 200 тисяч тон імпортної картоплі по демпінгових цінах переважно з республіки Білорусь та Польщі. А українська картопля в цей час псувалась і гнила в картоплесховищах, оскільки її продаж на той час абсолютно не покривав затрати на виробництво. А вже пізніше з’явилась інформація, що під виглядом білоруської городини до нас насправді приїздила російська «картошка».
Не хочу надмірно політизувати цю тему. Але в минулому році, коли ціни на ринках приблизно вирівнялись, більше 80 фур вже з українською картоплею повним пакетом необхідних супровідних документів білоруські митники завернули від свого кордону. От Вам і паритет у торгівлі з сусідом із «Митного союзу».
Важко сказати, яка каша нині в головах наших топ-чиновників. Але певним позитивним моментом стала нещодавня інформація від Кабінету міністрів стосовно виділення близько 2 млрд. грн. на підтримку–дотацію сільського господарства. Вважаю, що система дотацій сільськогосподарському товаровиробнику, стимулювання внутрішнього виробництва, захист вітчизняного ринку від недобросовісного конкурента, повинні стати нормою взаємовідносин держави і виробника.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ректор ВНУ запевнив, що конференції до 100-ліття утворення Волинського воєводства не буде, – Юрій Поліщук
Так, до прикладу, на розвиток садівництва у Волинській області виділено 22.2 млн грн. державної дотації. На розвиток картоплярства 60 млн грн. Зрозуміло, що сума до непристойності дрібна. Але, як кажуть, спостерігається «певний тренд». Крім того, держава пропонує компенсацію вартості 50% будівництва картоплесховищ, обладнання до них, придбання спеціалізованої техніки, фінансову підтримку садівництва, виноградарства, хмелярства, 50% компенсації вартості будівництва та реконструкції холодильних цехів, придбання ліній переробки ягід, 80% - садівного матеріалу. Фінансову підтримку фермерських господарств з розрахунку 5 тис. грн за гектар але не більше 100 тис. грн., 5 тис. грн. дотації на голову худоби але не більше 250 тис. грн., підтримку зрошення у обсязі 25-50 % і т. д.
Хочеться вірити, що процес таки пішов. І це – правильно, адже завдяки саме державній підтримці наші сусіди змогли за останній час так серйозно підтягнути свою господарку. В цьому контексті здивувала інформація про втрачену можливість будівництва в Рожищенському районі картоплепереробного заводу з інвестицією в сумі близько 200 млн. грн., що стало би джерелом наповнення бюджету цього дотаційного району, створенням сотні робочих місць, та власне, і розвитком всієї картоплярської інфраструктури області.
Чи варто нині виясняти, хто в цьому винен? За інвестора в цілому світі конкурують, інвесторами не розкидаються. Ми, як новообраний представницький орган, кровно зацікавлені у капіталовкладеннях в структуру Луцького району. Тому своїм завданням бачимо захист внутрішнього вітчизняного ринку політичними та регуляторними чинниками та підтримку внутрішнього вітчизняного товаровиробника усіма можливими способами.
Сергій Сівак, заступник голови Луцької райради, депутат від ВО "Свобода"
