Побачили світ дві частини українського документального фільму про Волинську трагедію 1942-1943 років.
Про це 08 травня 2018 року повідомляє сайт «Волинська правда» з посиланням на «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області».
[embed]https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=r7gvee5ImU0[/embed]
Фільм «Лукаве Ludobójstwo» («Лукаве Людобуйство») – історично-документальне розслідування трагічних сторінок історії Волині 1942–43 років минулого століття у двох частинах.
Саме на півночі сучасного Березнівського району Рівненської області протистояння двох імперських режимів, сталінського та гітлерівського, виявило свою особливу жорстокість та дволикість по відношенню до місцевого населення – заручника грабіжницьких інтересів чужинських режимів на споконвічній українській землі.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=4hx-N_VGJrs[/embed]
Бистричі, Немілля, Вілля,– волинські села, де і донині кожен клаптик землі є мовчазним свідком тих кривавих подій.
За переконанням дослідників, представлена ними хронологія подій має відіграти важливу роль у подальшому дослідженні історії Краю, відтворенні правдивої історії україно-польських взаємин того часу. Автори фільму намагались провести своє документальне дослідження без упередженості та фальші, надмірної політизації, яка присутня у нещирому висвітленні тих подій окремими заанґажованими істориками, що ставили за мету звинувачення власне української сторони в усіх історичних бідах.
Сюжет фільму «Лукаве Ludobójstwo» побудований на українських та польських джерелах, на документах з архівів НКВД, на свідченнях з літописів УПА, і, що найважливіше, на спогадах ще живих свідків тих подій!
Фільм ставить найголовніші запитання, на які у майбутньому маємо отримати чіткі та однозначні відповіді:
– які політичні плани мав Берлін та Москва, а також провідники інших військово-політичних сил на Волині, стосовно долі Краю в умовах війни?
– хто допомагав німецьким окупантам активно роздмухувати етнічну ворожнечу на Волині і з яких мотивів?
– хто насправді провокував етнічні чистки на місцях, та якими силами вони здійснювались?
– чи кількість жертв у 42–43 роках на Волинських землях, яка озвучена польською стороною, має об’єктивні та ґрунтовні підтвердження?
– яку інформацію приховують від польського народу нещодавні скандальні рішення Сейму?
Автори фільму закликають глядачів до аналізу та пошуку правди, якою б важкою та гіркою вона не була. Бо тільки об’єктивність і точність мають бути основою для написання правдивих сторінок історії взаємин двох сусідніх народів. Лишень тоді владні органи країн-сусідів матимуть право на встановлення меморіальних знаків та пам’ятників жертвам трагедії, як в Україні так і у Польщі.
Зрозумілим стає й інше. Задля досягнення цієї мети, потрібно зробити головне – відділити історичну правду від політики, перенести дослідження в наукову площину, давши можливість незаанґажованим історикам з обох сторін спокійно опрацювати усі наявні свідчення, зробивши відповідні висновки.
Читайте нас у мережі Фейсбук, якщо бажаєте бути першими!
