Можна «привітати» волинян у світі нових тарифів! Те, що ви ще не надаєте цьому значення, бо ж літо і не до рахунків, не означає, що платіжки оминуть нас. Ні, вони нависнуть над кожною сім’єю як «дамоклові мечі»…
Тож насолоджуймося теплом літа, бо через декілька місяців знову сядемо в режим економії комунальних послуг. Але, якщо раніше можна було економити, то тепер, із введенням абонплати за воду та опалення, незалежно від того, використовуєте ви комунальну послугу чи ні, – платити доведеться.
Відповідні нововведення передбачені прийнятими законами «Про житлово-комунальні послуги» та «Про ринок газу», який вступив у дію 10 червня 2018 року.
Таким чином, після введення абонплати, незалежно від того, витрачаєте газ чи ні, щомісяця доведеться платити фіксовану суму – від 12 до понад 100 гривень.
Абонплата на воду на якість надаваних послуг не вплине, а от тариф при цьому відчутно зміниться.
Абонплату на опалення в Україні планували ввести ще в минулому році. В усякому разі, таке зобов'язання взяли на себе українські чиновники, підписавши меморандум із МВФ. У цьому випадку за опалення доведеться платити навіть влітку.
Кому ж волиняни мають дякувати за чергове «покращення»? Хто з нардепів, які представляють нашу область у Верховній Раді, дав «зелене світло» цій «абонентській реформі»?
Виявляється, що четверо з шести волинських нардепів підтримали законопроект, яким передбачене введення абонплати за воду та опалення. Такими є результати поіменного голосування за законопроект «Про житлово-комунальні послуги» (№1581-д), які опубліковані на сайті Верховної Ради України.
За це чергове «покращення» проголосували четверо з шести нардепів від Волині.
Ігор Гузь («Народний фронт») – за.
Ігор Лапін («Народний фронт») – за.
Юрій Савчук («Народний фронт») – за.
Сергій Мартиняк («Воля народу») – за.
Степан Івахів («Воля народу») – не голосував.
Ірина Констанкевич (позафракційна) – утрималася.
Думаєте, у нашій країні щось відбувається випадково? Аж ніяк! Просто, з підвищенням до рівня космічних цін на газ та інші комунальні послуги, народ почав економити. Відповідно, прибутки олігархів, яким належать облгази та обленерго, стали падати. І, як наслідок, – народу нав’язали абонплату.
Фактично, це - гроші з нічого. Зрозуміло, що ніхто якості надання послуг насправді не покращуватиме. Проте гроші з кишень українців тепер постійно, щомісяця, число в число – перетікатимуть у кишені олігархів. Просто за те, що ви зареєстровані користувачем послуг. Тобто, послуг вам можуть і не надавати, але гроші за це братимуть систематично.
Отже, системний грабунок простого люду на догоду олігархам продовжується. Тільки в голову не вкладається, що це робиться руками тих, хто перед виборами до парламенту клявся-божився відстоювати інтереси своїх виборців. Йдеться про лицемірних парламентських прислужників олігархів – нардепів. Серед яких, на жаль, – і дві третини обранців із Волині. У тому числі ті, хто на зустрічах із виборцями ледве не з піною на губах критикує діючу владу, як вона не хоче дбати про простий народ…
Прикметно, що за таке «абонентське покращення» голосували всі сподвижники Арсенія Яценюка та фракції «Народного фронту» у Верховній Раді, на чолі з керівником Волинської обласної організації цієї правлячої партії Ігорем Гузем. Щоправда, останнім часом він намагається особливо не афішувати свою приналежність до цієї партії влади, а інколи навіть облудно вдається до показної критики.
Але коли справа доходить до голосування, Ігор Гузь, який особливо ревно критикує владу, чітко «тримає носа за вітром», і коли треба «протягнути» потрібний олігархам закон, – він тут же – «за». От тільки згодом ця активна підтримка вкрай негативно впливає на виборця, який важко заробленими гривнями розплачується за неї, оплачуючи комунальні рахунки.
На превеликий жаль, цей системний визиск і грабунок людей не компенсуєш ні полум’яними промовами, ні дитячими майданчиками, ні звітами по ресторанах… Діяти так – щонайменше, непорядно, якщо не відверто – цинічно. Проте, схоже, такі нардепи свято вірять, що наступного разу їм знову вдасться обдурити свого виборця, вкотре навішавши йому «локшини на вуха»...
