Голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович вважає плани люблінського воєводи Пшемислава Чарнека подати на нього заяву до прокуратури “спробою залякати місцевих українців”.
Про це Купріянович розповів у коментарі Укрінформу.
“Важко не сприймати цей брифінг воєводи як спробу налякати українців, які живуть у Польщі. Якщо навіть факт участі у скорботних урочистостях викликає такі звинувачення з боку очільника Люблінського воєводства, то складно дивуватися, що місцеві українці знову починаються боятися відкрито заявляти про свою національну приналежність, брати участь в українському житті”,- заявив Купріянович.
Він додав, що такі побоювання українців були завжди, а тепер вони “лише зростають”.
Купріянович підкреслив: обурення викликає той факт, що жалобну подію за участю президента сусідньої країни найвищий за рангом представник польської влади в Люблінському воєводстві назвав “провокацією”, що вказує на “велику кризу і бажання конфронтації”.
Голова Українського товариства підкреслив, що він не сказав у Сагрині жодного слова неправди і готовий це ще раз повторити.
Читайте також: Учасники круглого столу «Волинь-43» ухвалили резолюцію з вимогами до української влади дієвіше відстоювати національні інтереси
“Ніколи я не сподівався, що за свої слова, які стосуються історичного минулого, за нагадування трагічної історії православних українців Холмщини, буду звинуваченим у злочині”,- наголосив Купріянович.
Як інформувалося, наступного дня після відкриття Меморіалу загиблим в 1944 році українцям у селі Сагрині від рук Армії Крайової і так званих Хлопських батальйонів воєвода Люблінського воєводства зазначив, що у Сагрині сталася “провокація” і подякував польським силовим структурам за гарантування безпеки від “однієї чи двох тисяч українських націоналістів”, які прибули до Польщі з України. На його переконання, провокацією є те, що українці вшановували пам’ять загиблих у Сагрині в період, коли у Польщі відзначається 75-та річниця “кривавої неділі” 11 липня 1943 року — за версією польської історіографії одночасного нападу УПА на близько 100 польських населених пунктів на Волині. Водночас заяву до прокуратури на Купріяновича люблінський воєвода вирішив подати за те, що представник української громади, на його переконання, порушив закон, прирівнюючи вбивство в Сагрині до "вбивства 130 тис. поляків на Волині". На думку Чарнека, українець "зневажив польський народ", що підпадає під кримінальну відповідальність до трьох років позбавлення волі за "заперечення злочинів українських націоналістів" у світлі положення закону про Інститут національної пам'яті Польщі.
Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.
