1. Микола Міхновський (1873-1924)
Пропагував українські національної ідеї на Харківщині і Донбасі. Перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська. Член Братства тарасівців. У 1902 році заснував Українську народну партію. Написав брошуру "Самостійна Україна" та підготував у 1905-му проект Конституції. Автор гасла "Самостійна Україна — від Сяну по Кавказ"
2. Петро Болбочан (1883-1919)
Полковник Армії УНР. У 1917 році сформував з добровольців 5-го корпусу Південно-Західного фронту російської армії 1-й Український Республіканський полк. Був губерніальним військовим комендантом Волині. Очолив Кримську групу Армії УНР, яка перемогла більшовиків і захопила Джанкой та Сімферополь. Організував оборону Донбасу.
3. Євген Коновалець (1891-1938)
Очолював Українських січових стрільців, які в 1918-1919 роках воювали у складі Армії УНР. У 1929-му очолив Організацію українських націоналістів. У 1930-х роках встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великої Британії, Литви, Іспанії, Італії. Організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи. Сформував військовий штаб та укомплектовав школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії. Загинув від вибухівки, яку заклав у коробку цукерок агент НКВС.
4. Симон Петлюра (1879-1926)
Організатор українських збройних сил і Головний отаман військ УНР. 30 серпня 1919 року керував переможною битвою за Київ – витіснив з міста більшовиків. У 1920 році підписав Варшавський договір - Польща визнавала незалежність УНР. Був розстріляний радянським агентом у Парижі.
5. Михайло Грушевський (1866-1934)
Голова Центральної Ради Української Народної Республіки. В листопаді 1917 року Центральна Рада III Універсалом проголосила Українську Народну Республіку, а в січні 1918-го незалежність УНР. З ініціативи Грушевського гербом УНР був затверджений тризуб.
6. Дмитро Донцов (1883-1973)
Ідеолог українського націоналізму. У 1914 році очолював Союзу Визволення України. Займав посаду директора Української Телеграфічної Агенції (УТА) в уряді гетьмана Павла Скоропадського в 1918-му. Брав участь у заснуванні Партії хліборобів-демократів. У 1926 році видав книгу "Націоналізм".
7. Степан Бандера (1909-1959)
Теоретик українського націоналістичного руху. Голова Проводу ОУН-Б. 30 червня 1941 року проголосив відновлення Української Держави у Львові. Очолював рух опору проти німецьких і радянським окупантів. Загинув від пострілу в обличчя отрутою агентом КГБ.
8. Роман Шухевич (1907-1950)
У 1937-му у Львові заснував фірму "Фама" - першу українську рекламну компанію в Галичині. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності Організації українських націоналістів. У 1943-1950 роках очолював провід ОУН на українських землях та Українську повстанську армію. Будучи в оточенні радянських військ застрелився.
9. Василь Стус (1938-1985)
Активний учасник українського культурного руху шістдесятників. У вересні 1965 року під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом і Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і киян засудити арешти української інтелігенції. Був репресований, а його творчість заборонена. Загинув у камері одиночці за нез'ясованих обставин.
10. В'ячеслав Чорновіл (1937-1999)
Ініціатор створення Української гельсінської спілки. Відбував ув'язнення за "антирадянську пропаґанду" у 1967-1969, 1972-1979, 1980-1988 роках. Був одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення Незалежності України. Голова Народного Руху України. У 1990-92 роках очолював Львівську обласну раду. Депутат Верховної Ради України I-III скликань.
11. Левко Лук'яненко (1928-2018)
У 1958 році створив підпільну партію Українська Робітничо-Селянська Спілка. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Автор звернення до 35 країн з приводу дискримінації українців. Під час ув'язнення у таборі його намагалися отруїти. Автор "Акту проголошення незалежності України".
12. Василь Сліпак (1974-2016)
Соліст Паризької національної опери. Двічі відмовлявся від громадянства Франції. Збирав і відправляв гуманітарну допомогу для учасників Євромайдану у Києві. Організовував маніфестації проти агресії Росії. У травні 2014 року вступив до українського військового формування на Донбасі. Брав участь у боях біля Донецького аеропорту, Маріуполя, Авдіївки, Дебальцево. Загинув у бою від кулі снайпера.
