[caption id="attachment_111793" align="aligncenter" width="567"]
Панорама Луцька 1914-1918 рр.[/caption]До наших часів, окрім ретро-світлин, дійшли також спогади про тогочасний Луцьк від солдатів, які тут перебували в роки Першої Світової війни.
[caption id="attachment_111794" align="aligncenter" width="485"]
Солдати на вулицях Луцька (сучасна вул. Лесі Українки), 1914-1918 рр.[/caption]Ось декілька цитат, які передають атмосферу тогочасного міста.
“Луцьк — місто досить велике, і будівлі в ньому, за винятком дуже небагатьох, і то на околицях, залишилися всі цілі; жителів порівняно небагато, але все ж є, і більшість євреї. Час від часу з’являються австрійські аероплани — обстрілювати місто. Були на живильному пункті — тобто в товарному вагоні, пристосованому до їдальні. Там нас безкоштовно погодували обідом і чаєм. Розписалися в книзі відвідувачів, я написав: “Обідав і знайшов все в справності”, — розповів у своєму щоденнику солдат Ананьєв.
[caption id="attachment_111805" align="aligncenter" width="567"]
Будинок у єврейському кварталі, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111807" align="aligncenter" width="573"]
Житловий сектор Луцька. Вдалині Замок Любарта і Старий Луцьк, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111808" align="aligncenter" width="474"]
Забудова Луцька 1914-1918 років[/caption][caption id="attachment_111809" align="aligncenter" width="467"]
Зруйнована будівля ресторану. Ріг сучасних вул. Кривий Вал і Лесі Українки, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111810" align="aligncenter" width="473"]
Замок Любарта, 1914-1918 рр.[/caption]“Здалеку бачив стародавні квадратні вежі, церкви і костели, а поблизу тільки жидівські крамнички, де купував що треба і що не треба. Місто подібне до середньогубернских, тільки, звичайно, з жидівським відбитком. Їздив, по суті, сам не знаю навіщо — провітритися і побачити “місто”, якого не бачив уже 3 місяці… Катався на автомобілі по Луцьку. Стара частина міста прямо wildromantisch. Архаїчна, наївна, але по-своєму брудна фортеця з усіченими пірамідами веж, костел, старі будинки і якась особлива святкова тиша. Внизу Стир з болотами і туманом. Давно не бачив такого стрункого неспотвореного ансамблю — немов в Сієні. Небо знову ясне і діамантове”, — поділився спогадами відомий фізик Сергій Вавілов.
Джерело: РівноРетроРитм.
[caption id="attachment_111814" align="aligncenter" width="573"]
Вигляд на В'їзну вежу Луцького замку, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111815" align="aligncenter" width="463"]
Кірха в Луцьку, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111824" align="aligncenter" width="260"]
Ліворуч костел Петра і Павла. Фото зроблене з території замку, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111825" align="aligncenter" width="585"]
Луцькі візники часів Першої світової[/caption][caption id="attachment_111816" align="aligncenter" width="491"]
Луцький замок, Стирова вежа, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111817" align="aligncenter" width="270"]
Вид на Братську церкву[/caption][caption id="attachment_111818" align="aligncenter" width="235"]
Костел Петра і Павла, 1914-1918 рр.[/caption][caption id="attachment_111821" align="aligncenter" width="231"]
Владича вежа Луцького замку, 1914-1918 рр.[/caption]
