Доктор економічних наук, завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, доцент Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», член ВО «Свобода» Йосиф Ситник оприлюднив власне бачення ризиків (проблем) та можливостей розвитку економіки України у посткарантинний період 2020-2021 років.
Про це Йосиф Ситник написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук.
Нижче подаємо аналітичну статтю науковця.
Ризики (проблеми) та можливості розвитку економіки України у посткарантинний період 2020-2021 рр.
Провідні країни світу для подолання наслідків економічного спаду та зниження ділової активності спричинених карантинними обмеженнями суспільного життя, здійснюють багатомільярдні фінансові ін’єкції у розвиток своїх економік, підтримку підприємців та громадян, які втратили доходи, або стали безробітними.
Українська влада, звісно, не має чим похвалитися стосовно заходів прямого фінансування економіки (з огляду на об’єктивні та суб’єктивні причини за останні 8 р.).
Тому, українські підприємці та громадяни повинні вимагати від влади діяти за принципом:
✅ «Якщо не можете допомогти належним чином фінансово, то хоч – не заважайте працювати і виживати бізнесу та людям самостійно!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На виборах Президента 9 кандидатів – від БПП, 12 – ліберал-демократів, 22 – коміки, і лише 1 – націоналіст, – Йосиф Ситник
З огляду на це, пропоную зосередити увагу на ключових проблемах, які вже є і які наростатимуть впродовж 2020-2021 рр. та можливих управлінських рішеннях з боку влади щодо їх подолання.
❗️Проблема 1. Зменшення доходів суб’єктів малого підприємництва. Закриття / банкрутство малих підприємств, торгових точок.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– для суб'єктів СМП і ФОП, які вимушено не працювали під час карантину, надати можливість реструктуризувати сплату ЄСВ за їхніх найманих працівників нарахованого за ІІ-ІІІ квартали 2020 р. до сплати 2021 р. Якщо впродовж усього 2020 р. робочі місця для персоналу буде збережено, обсяг сплати нарахованого ЄСВ за період карантину зменшується на 50%.
– для ФОП, які вимушено не працювали під час карантину, звільнити від сплати "Єдиного податку" за ІІ квартал 2020 р. та дозволити формувати податкову заборгованість щодо сплати цього податку до закінчення 2020р.
– звільнити від оподаткування податком на прибуток комунальні підприємства та підприємства сфери послуг, які вимушено не працювали під час карантину.
– зменшити втричі частину чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань (які вимушено не працювали під час карантину), яку заплановано зарахувати до відповідного місцевого бюджету у 2020 р.
– скасувати на період карантину сплату орендної плати за користування цілісними майновими комплексами та іншим майном що перебуває в комунальній власності для орендарів, які вимушено не працювали під час карантину, та зменшити ставку цієї орендної плати для підприємницького сектору у 3-4 кварталі 2020 р.
– наявні фінансові ресурси для підтримки і розвитку національної економіки у посткарантинний період (кошти з держбюджету та кошти міжнародної фінансової допомоги) розподіляти через субвенції місцевим бюджетам.
– уряд та місцева влада має створювати умови та максимально популяризувати перехід на все українське. Гасло «Купуй – українське! Підтримай – місцевого підприємця та фермера!»
– запровадити циклічно-цільовий підхід до стимулювання розвитку чинних та новостворюваних суб'єктів МСП. Цей механізм передбачає, що фінансово-кредитне та податкове сприяння з боку уряду та місцевого самоврядування має бути обґрунтовано за: 1) терміном діяльності підприємств на ринку; 2) видом економічної діяльності; 3) напрямом стимулювання, джерелом і терміном фінансування/пільгового оподаткування.
– мораторій на касові апарати та перевірки бізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Догосподарювалися: державний борг зріс до 1,9 тисячі доларів на кожного українця!
❗️Проблема 2. Зменшення реальної заробітної плати / купівельної спроможності громадян / зменшення споживчого попиту на внутрішньому ринку.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– не оподатковувати ПДФО доходи громадян у розмірі мінімальної заробітної плати – вважати такий дохід – податковою соціальною пільгою.
– запровадження диференційованої ставки ПДВ.
• 3% - на ліки та медичні послуги (крім косметології та трансплантології);
• 5% - на життєво необхідні продукти харчування згідно споживчого кошика;
• 10% - решту продуктів харчування; непродовольчі товари першої необхідності та ЖКП;
• 15% - інші сфери послуг;
• 20% - інші непродовольчі товари;
• 30% - алкогольні напої, тютюнові вироби, автомобілі із об'ємом двигуна від 3000 см. куб., житло понад 500 м. кв. та інші предмети розкоші.
– розроблення державними банками України доступних і фінансово вигідних програм споживчого кредитування (відсоткова ставка = облікова ставка НБУ + маржа 5%) під купівлю продукції (товарів, робіт, послуг) виключно українського виробництва.
❗️Проблема 3. Зростання рівня безробіття.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– звільнити від усіх видів оподаткування МСП та ФОП, які будуть вперше започатковані починаючи із 01.06.2020 р. (особливо за участі капіталу українських заробітчан) та які створять не менше 5 робочих місць. Зокрема, у сфері торгівлі, громадського харчування, сфері послуг на 3 місяці (до 01.09.2020 р.); у сфері виробництва (переробної промисловості) - на 7 місяців – 1 рік (до 01.06.2021 р.); в агробізнесі - на 1,5 роки (операційний цикл) (до 01.11.2021 р.).
– звільнити суб'єктів господарювання від нарахування і сплати податків (ЄСВ, ПДФО, ВЗ) за додаткові новостворені робочі місця (порівняно із чисельністю зайнятих у них станом на 01.03.2020 р.) до 01.01 2021 р.
❗️Проблема 4. Дефіцит фінансово-кредитних ресурсів (обігових та інвестиційних коштів) для господарської діяльності підприємств та фермерів.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– запровадження регіональних, місцевих та державних замовлень - інструмент запуску економіки. Зараз влада повинна стати основним клієнтом українських підприємств, стимулом інновацій, інвестором національної економіки.
– введення лімітів з боку НБУ щодо купівлі банками ОВДП та скерування понад 70% кредитних портфелів банків на кредитування реального сектору економіки.
– скерування міжнародних запозичень на фінансування реального сектору національної економіки.
– запровадження безоплатної та спрощеної процедури підключення підприємницьких та побутових споживачів до електро- та газових мереж.
- активний розвиток промислових підприємств.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запровадження ринку землі - це пограбування нації
❗️Проблема 5. Зниження рівня продовольчої безпеки.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– уряду розробити і затвердити продовольчий баланс України на 2020-2021 рр.
– обмежити експорт з України тієї товарної номенклатури продукції, яка згідно продовольчого балансу матиме на внутрішньому ринку товарний дефіцит у 2020-2021 маркетинговому році, та суттєво вплине на коливання цін для українських споживачів.
– забезпечити закупівлю продовольства до Держрезерву на 2020-2021 рр. в українських фермерів, зокрема через фінансові інструменти аграрних розписок під майбутній врожай.
– забезпечити державне регулювання цін на життєво необхідну продукцію (товари, роботи, послуги) у кризовий період 2020-2021 рр.
– через механізм державно-приватного партнерства мінімізувати ризики для фермерських господарств України та сформувати місцеві заготівельно-збутові мережі для закупівлі аграрної продукції у 2020-2021 маркетингових роках.
❗️Проблема 6. Зростання державного боргу, інфляції, та девальвація гривні.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– забезпечити стабільність національної грошової системи через приборкання високої інфляції, та недопущення надмірної девальвації валютного курсу гривні:
1. антиінфляційна політика (утримання інфляції на рівні 5-7% річних в короткостроковій та 2-3% в довгостроковій перспективі).
2. стабілізувати валютний курс гривні (утримання річних коливань +/– 2-3%), забезпечувати поступову ревальвацію курсу гривні у середньостроковій перспективі.
– формувати бездефіцитний держбюджет, зокрема через механізми детінізації та деофшоризації національної економіки України.
– заборонити збільшення державного зовнішнього боргу та залучення міжнародних кредитів під державні гарантії, якщо річна інфляція в Україні перевищує 7 % та девальвація гривні у річному вимірі складає більше 3 %.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада обклала податком посилки заробітчан
❗️Проблема 7. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
✅ Пропозиції до вирішення проблеми:
– у зв'язку із зменшенням податкових надходжень у 2020 р. першочергово зменшити видатки на державне управління (місцеве самоврядування), зокрема не здійснювати капітальних видатків (ремонти, будівництво, придбання транспортних засобів, обладнання), та тендерних закупівель для органів влади на товари і послуги не критичного характеру (реклама, дослідження, форуми, соцопитування, подарунки), а також закордонні відрядження, пишні прийоми делегацій, фуршети тощо. Стосовно оплати праці, то для працівників органів влади - залишити лише посадовий оклад, а також квартальні премії в обсязі до 50% від окладу за 3-4 кв. 2020 р.
– змусити великих боржників (олігархів) сплатити усі свої багатомільярдні податкові борги перед бюджетами усіх рівнів за минулі роки та повернути протерміновані кредити до державних банків.
