ВолиньUA пропонує добірку цікавих фактів про 1 січня: день в історії, свята, іменини та народні прикмети.
1 січня — 1-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 364 дні (365 днів — у високосні роки).
Свята:
Новий рік — свято, яке святкують багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято настає в момент переходу нового року.
У більшості давніх народів святкування Нового року збігалося з початком відродження природи й відбувалось, як правило, до березня. Усі язичницькі народи ознаменовували його богослужбовими обрядами, урочистими приношеннями й забавами. Давні єгиптяни відзначали початок нового року святом відродження Осіріса. У Стародавній Греції народ і жерці, надягнувши на себе маски, влаштовували на вулицях ходу з піснями й танцями. Жінки, що збиралися на звані вечори, займалися ворожінням.
В Україні саме у січні найбільше релігійних свят. Це пов’язано із новорічними обрядами і з тим, що взимку люди здавна не займались важкою працею біля землі.
«Всесвітній день миру» (англ. World Day of Peace) або «День всесвітніх молитов про мир» — міжнародне свято, під час якого віруючі звертаються з молитвами до Бога послати мир на Землю і припинити всі кровопролитні війни. Відзначається щороку, 1 січня, в перший день кожного нового року. Загальне гасло Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».
8 грудня 1967 року головою католицької церкви Папою Римським Павлом VI було започатковано нове Католицьке свято — День всесвітніх молитов про мир. Воно збігається з іншим святом, яке відзначають католики 1 січня — Днем торжества Пресвятої Богородиці Діви Марії. Вперше Всесвітній день миру був відзначений 1 січня 1968 року.
17 грудня 1969 року це свято було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН офіційним. Воно отримало нову назву — Всесвітній день миру (англ. World Day of Peace).
В цей день католицькі понтифіки та священики звертаються до віруючих з посланнями миру та закликають пробачити своїх ворогів і припинити всіляку ворожнечу в усьому світі. Вони наголошують на тому, що кожен має взяти відповідальність за внесок у справу миру. Водночас віруючі моляться та закликають Бога послати мир на Землю і припинити всі кровопролитні війни.
У Бразилії це свято відзначається як «Всесвітній день Братерства».
Торжество Пресвятої Богородиці (лат. In Solemnitate Sanctae Dei Genetricis Mariae) – католицьке свято, присвячений Діві Марії. Відзначається щорічно 1 січня. Має найвищий статус в градації свят – торжество. Входить до числа «обов’язкових» свят, коли відвідування меси вважається обов’язковим. Торжество Пресвятої Богродиці завершує собою Октаву Різдва. У цей день в Католицькій церкві також здійснюється спогад Обрізання Господнього.
Свято, присвячене Діві Марії, відзначалося 1 січня в Римі і ряді регіонів Заходу ще в VI столітті. У XIII і XIV століттях в латинському календарі свято Обрізання Господнього витіснило Торжество Пресвятої Богородиці . У 1570 папа Пій V поширив свято Обрізання, як обов’язкове, на всю Католицьку церкву.
У 1914 році в Португалії було встановлено свято Материнства Пресвятої Діви, що відзначається 11 жовтня. У 1931 році воно було поширений на всю Церкву. У 1974 році в ході реформи літургійного календаря Павло VI скасував свято 11 жовтня і встановив Торжество Пресвятої Богородиці 1 січня.
День святого мученика Боніфатія — ранньо-християнський мученик з Рима.
Святий Боніфатій був слугою в однієї багатої пані і жив у Римі. Будучи християнином, він милосердно ставився до людей, цілком виправдавши своє ім’я, яке у перекладі з латинської мови означає «чинити добро».
Коли Боніфатій поїхав на Схід за мощами святих мучеників, які загинули за Христову віру, то у Тарсі, рідному містечку св. апостола Павла, погани ув’язнили його і жорстоко катували. Він прославив Бога мученицькою смертю 306 року.
Іменини:
Ілля, Тимофій, Григорій, Боніфатій, Пров, Євтихій, Трифон, Аглая, Капітон.
Народний календар:
Вшановують Іллю Печерського – цей святий ототожнюється з Іллею Муромцем – героєм билин Київського циклу, який приєднаний до лику святих. Помер у 1188 р., похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. У деяких билинах натякається на його прижиттєвий чернечий послух. Еріх Лясота сповіщає про зруйновану могилу Іллі Муровлянина коло церкви святої Софії, звідки його, напевно, і було перенесено до Лаври.
Прикмети і традиції дня:
В перший день Нового року дівчата намагалися одягнутися якомога нарядно і переодягалися кілька разів, щоб у них було більше обнов.
У Новий рік першому покупцеві віддають товар за дешеву ціну, бо «доріг почин».
Не слід у Новий рік платити боргів – весь рік будеш розплачуватися.
Не дозволялося в перший день року виконувати важку і брудну роботу – інакше весь рік пройде в суцільному важкій праці без відпочинку.
У кожному будинку намагалися зробити новорічний стіл багатим, щоб і в інші дні був достаток страв.
Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно – хліб уродить погано.
Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.
Якщо на Новий рік небо зоряне – до врожаю.
Якщо в Новий рік тепло – буде добре жито.
Якщо на Новий рік що-небудь сталося з людиною, то буде траплятися з нею цілий рік.
Дня на Новий рік збільшилося на заячий скік.
На Новий рік погода – буде в полі урода.
На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли.
Небо під Новий рік у рясних зірках – буде врожай грибів.
Новий рік – до весни поворіт.
Новий рік зиму до весни повертає.
Новий рік – сани на хід.
Сніг і тепло на Новий рік – літо буде тепле і дощове.
Сніг під Новий рік добрий – сій гречку.
Старий рік у ноги, а Новий рік у пороги.
Цей день в історії:
45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.
1788 — заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.
1804 — проголошено незалежність Гаїті від Франції.
1863 — вступила в дію прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1909 — народився Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
1919 — утворена Білоруська РСР.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1932 — відкрився Нижньогородський автомобільний завод ім. Молотова (пізніше Горьківський автомобільний завод).
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1940 – народився Веніамін Сікора – акдемік, публіцист, громадський діяч тощо.
1944 — Берут Болеслав був вибраний засідателем Крайової Ради Народової.
1944 — у ніч на 1 січня по всесоюзному радіо вперше прозвучав державний гімн СРСР на музику Олександра Александрова — «Союз нерушимий». «Інтернаціонал» залишився партійним гімном Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1959 — перемога Кубинської революції.
1968 — на 1-му телеканалі Центрального телебачення СРСР вийшов перший випуск програми «Час» («Время»).
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонної секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об’єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD.
Цього дня народилися:
1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник
1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка
1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання, почесний член Петербурзької Академії наук, професор Петербурзького технологічного інституту, міністр фінансів
1842 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
1867 — Цимбаліста Василь Володимирович, український художник, (сакральне мистецтво)
1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
1907 — Леонід Брежнєв, радянський політичний і державний діяч, уродженець Кам’янського Дніпропетровської області
1909 — Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1912 — Хоменко Василь, український графік
1916 — Степан Хвиля, український живописець
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
1925 — Баснер Веніамін Юхимович
1927 — Моріс Бежар, французький хореограф
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України
1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
1949 — Борис Тарасюк, український політик і дипломат, міністр закордонних справ України в урядах Валерія Пустовойтенка, Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича
1950 — Кирпа Галина Миколаївна, українська письменниця, поетеса, перекладач
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист
1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
1956 — Крістін Лагард, французький політик
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст
1969 — Валерій Хорошковський, український підприємець і управлінець, політичний діяч, медіа-магнат
1982 — Давід Налбандян, аргентинський тенісист вірменського походження, переможець десяти турнірів АТР, у тому числі — Кубка «Мастерз». У 2006 році — третя ракетка світу.
Цього дня померли:
1647 — Петро Могила, святий, політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 року митрополит Київський і Галицький (*1596).
1862 — Остроградський Михайло Васильович, український математик (*1801).
1909 — Каразін Микола Миколайович, художник-баталіст і письменник; онук засновника Харківського університету Василя Каразіна; народився в родовому маєтку – слободі Ново-Борисоглібській (нині село Кручик) Богодухівського повіту.
1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік. (*1851).
2010 — Лхаса де Села (р. 1972), канадська співачка, автор пісень.
2012 — Киро Глигоров, перший президент Республіки Македонія.
