У день Собору славних i всехвальних 12-ти апостолів ми вшановуємо і Волинський образ Пресвятої Богородиці, а чотири парафії нашої єпархії святкують престольний празник. Реліквію, можливо, написано наприкінці ХІІІ ст. на замовлення луцького і володимирського князя Мстислава Даниловича. Згодом чудотворний образ опинився в луцькому храмі Покрови Пресвятої Богородиці (нині перебуває в Національному художньому музеї України в Києві). Храмове свято цього дня відзначають громади в Луцьку (комунальне підприємство «Луцький центр первинної медичної допомоги №3» - вул. Стефаника, 3а), в селах Богушівка Луцького районного деканату, Брониця Камінь-Каширського і Куликовичі Маневицького деканатів.
194-й день року (195-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 171 день.
Події
1260 — Відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жемайтів.
1728 — Данський морський офіцер на російській військово-морській службі Вітус Беринг вирушив в плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Азією
1772 — Британський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід.
1837 — Королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який став основною резиденцією королів Великої Британії.
1839 — Грошова реформа в Російській імперії, здійснена міністром фінансів Є. Ф. Канкріним: введення розрахунку на срібло шляхом девальвації.
1841 — Укладення конвенції між Російською імперією, Великою Британією, Королівством Франція, Королівством Пруссія і Османською імперією про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.
1870 — Князь Отто фон Бісмарк, розіславши з Емса по дворах Європи телеграму з складеним ним в принизливому для Французької імперії дусі комюніке про минулі в цьому німецькому містечку переговори прусського короля Вільгельма I з французьким посланцем Вінсентом Бенедетті, здійснив свою знамениту і підступну провокацію, що увійшла до історії як «Емська депеша». Через 6 днів Французька імперія оголосила Королівству Пруссія війну, в якій вже в січні 1871 року зазнала поразки.
1885 — В Амстердамі відкритий Державний музей.
1897 — Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.
1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри, де вперше взяли участь жінки
1920 — Створене товариство Червоного Хреста України.
1923 — Британський парламент схвалив внесений леді Астор закон, що забороняв продаж алкоголю особам, молодшим 18 років.
1930 — Початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї.
1938 — Перший телетеатр відкрився в Бостоні. За 25 центів 200 глядачів могли протягом 45 хвилин спостерігати за шоу з піснями і танцями. Сама вистава відбувалась поверхом вище і передавалася вниз за допомогою телебачення.
1939 — Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею «From the Bottom of My Heart».
1944 — Завершення наймасштабнішої повітряно-десантної операції американсько-британських військ під час Другої світової війни — операції «Оверлорд» (висадка в Нормандії).
1944 — Початок битви під Бродами (між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила дивізія СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту).
1947 — У Парижі міністри закордонних справ європейських країн погодилися прийняти план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом. Від участі в конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія, але пропозиція їм приєднатися до плану пізніше залишалася в силі.
1949 — Папа Римський Пій XII оголосив, що будь-який католик, який свідомо і добровільно вступив в лави компартії або іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.
1951 — В Лондоні закладенням першого каменя королевою Єлизаветою II почалося будівництво будівлі Королівського Національного Театру.
1956 — Закладений наріжний камінь «Кармеліта», першого на Близькому Сході метрополітену, розташованого в місті Хайфа, Ізраїль.
1964 — Китайська Народна Республіка звинуватила Хрущова у капіталістичних методах керування країною.
1966 — На екрани США вийшов фільм «Як украсти мільйон» з Одрі Гепберн і Пітером О'тулом в головних ролях.
1973 — Виходить перший альбом гурту «Queen».
1985
В Лондоні і Філадельфії одночасно пройшли концерти «Live Aid» для допомоги голодаючих Африки. Організатором заходу був лідер групи «Boomtown Rats» Боб Гелдоф, який зумів привернути для участі таких зірок, як Мік Джаггер, Мадонна, Тіна Тернер, Пол Маккартні, Девід Бові, Боб Ділан. По телебаченню виставу дивилися більше півтора мільярда глядачів в 160 країнах. СРСР виявився чи не єдиною країною, що відмовилася від показу концерту;
На змаганнях в Парижі Сергій Бубка вперше подолав в стрибках з жердиною висоту 6 метрів.
1993 — У бою на 12-ій заставі Московського погранзагону (Таджикистан) загинуло 25 російських прикордонників.
Народились
1527 — Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової «Геометрії» (†1609).
1874 — Марко Черемшина, український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права
1922 — Марія Виноградова, кіноактриса (†1995).
1923 — Михайло Пуговкін, радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
1925 — Раїса Сергієнко, українська співачка (лірико-драматичне сопрано; †1987).
1933 — Олександр Канерштейн, радянський і український композитор, педагог, піаніст (†2005).
1938 — Мирослав Скорик, український композитор і музикознавець, Герой України, лавреат Шевченківської премії.
1939 — Мовчан Павло Михайлович, український письменник, народний депутат України.
1940 — Іван Сокульський, український поет, правозахисник, громадський діяч, член Української гельсінської групи з 1979, один із засновників НРУ та УРП на Дніпропетровщині (†1992).
1963 — Вадим Козаченко, співак.
1976 — Олег Сенцов, український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст.
Померли
1929 — Костянтин Арабажин, латвійський, російський і український літературознавець, журналіст, письменник (*1866).
1937 — Михайло Бойчук, український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів» (*1882), жертва сталінського терору
1937 — Іван Липківський, український художник, представник школи «бойчукістів». Син українського релігійного діяча Василя Липківського. Обидва розстріляні органами НКВС СРСР.
1937 — Іван Орел-Орленко, український художник, представник школи «бойчукістів». Директор Харківського дому архітектора, жертва сталінського терору.
1937 — Іван Падалка, український художник та педагог. Учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, жертва сталінського терору.
1937 — Василь Седляр, український маляр-монументаліст, графік, художній критик, педагог, належав до групи «бойчукістів» (*1899), жертва сталінського терору.
1956 — Володимип Левицький, український математик, доктор філософії (*1872).
1965 — Антон Вальтер, український фізик, академік АН УРСР; 1932 року спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.
