1776 — у Львові вийшов перший примірник «Gazette de Leopol», першого відомого періодичного видання на території України.
1790 — у Франції запроваджено новий адміністративний поділ. Країну розділяють на 83 департаменти.
1797 — Джон Етерінгтон з Лондона вперше у Великій Британії почав продаж у своєму магазині нового типу головного убору — циліндра.
1892 — у газеті «Triangle» в місті Спрингфілд, штат Масачусетс, де виникла гра баскетбол, автор гри доктор Джеймс Нейсміт уперше оприлюднив 13 правил її проведення.
1907 — доктор Лі де Форест, визнаний у світі як «батько радіо і дід телебачення», запатентував триелектродну вакуумну трубку, пристрій, котрий дав змогу перетворити радіо на практично використовуваний пристрій передачі голосу та музики.
1919 — після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядові війська схопили і без суду стратили ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.
1943 — у штаті Вірджинія (США) завершили будівництво Пентагону — найбільшої офісної споруди у світі, в якій базується Міністерство оборони США.
1945 — відділи НКВС штурмували «бандерівську столицю» — містечко Космач.
1970 — 28-річний полковник Муаммар Каддафі, котрий прийшов до влади в Лівії у 1969 р. унаслідок військового перевороту і повалення влади короля Ідріса, проголошений прем’єр-міністром країни.
1992 — Бернерс-Лі Тім, «батько World Wide Web», випустив веб-браузер — програму, яка дає можливість переглядати ресурси інтернету.
1993 — у США на телеканалі NBC вийшла в ефір остання (2137) серія «Санта-Барбари».
1994 — за нез’ясованих обставин зник безвісти український політик Михайло Бойчишин.
2001 — почав працювати сайт Вікіпедія.
2006 — уперше Президентом Чилі стала жінка — Мішель Бачелет.
2009 — екіпаж американського аеробуса А-320 зміг урятувати від загибелі 146 пасажирів, посадивши літак із зупиненими двигунами на воду річки Гудзон посеред Нью-Йорка. Двигуни аеробуса відмовили внаслідок зіткнення зі зграєю гусей на висоті 850 м після зльоту з аеропорту «Ла Гуардія».
Народилися:
1622 — Мольєр (Moliere), дійсне ім’я й прізвище Жан Батист Поклен, французький драматург, актор, театральний діяч (помер 1673).
1791 — Франц Ґрільпарцер, відомий австрійський поет і драматург.
1850 — Міхай Емінеску (Mihai Eminescu), визначний румунський поет-романтик (помер 1889).
1869 — Станіслав Висп’янський (Stanislaw Wyspianski), польський поет, драматург, художник (пом. 1907).
1871 — Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторів Академії Наук України (1918 року).
1872 — Арсен Борисович Коцоєв, один із засновників осетинської художньої прози, автор численних розповідей на осетинській мові, перекладач повістей А. С. Пушкіна (пом. 1944).
1908 — Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945 рік) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952 року).
1915 — Лео Мол (Леонід Григорович Молодожанин), канадський скульптор і живописець українського походження
1917 — Євген Олексійович Лебедєв, актор театру й кіно, народний артист СРСР.
1929 — Мартін Лютер Кінг (Martin Luther King), лідер боротьби за цивільні права чорношкірих американців (пом. 1968).
1955 — Хосе Монтілья Аґілера, каталонський та іспанський політичний діяч, 128 Президент Жанаралітату (національного уряду) Каталонії.
1963 — Брюс Шнайер, найвідоміший американський криптограф.
1981 — Армандо Крістіан Перес, популярний іспанський співак, відомий, як Pitbull
Померли
1788 — Гаетано Латілла, італійський оперний композитор.
1815 — Емма Гамільтон, кохана британського адмірала Гораціо Нельсона
1949 — Лазаревський Гліб Олександрович, український літературознавець. Син О. М. Лазаревського
1955 — Ів Тангі, французький художик-сюрреаліст.
1967 — Бурлюк Давид Давидович, український художник-футурист, поет, теоретик мистецтв, видавець.
1979 — Якимович Олесь Іванович, білоруський письменник радянської доби.
2010 — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року за розшифрування генетичного коду