Би́тва під Бересте́чком (18 (28) червня — 30 червня (10 липня) 1651 року) — один з найбільших боїв Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.
169-й день року (170-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
День стабільної гастрономії (A/RES/71/246, з 2017) — пропагування шанобливого ставлення до навколишнього середовища і місцевих традицій, сталого виробництва продуктів харчування і збереження біорізноманіття.
День гідності аутистів (Autistic Pride Day) (з 2005)
День любителів риболовлі.
Міжнародний день пікніка.
День дільничного офіцера поліції України.
Події
860 — руський флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.
1583 — Перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.
1637 — запорожці разом із донцями здобули османську фортецю Азов.
1651 — під час визвольної війни 1648—1654 р.р. розпочалася битва під Берестечком.
1668 — на Сербинському Полі відбулася Рада Війська Запорозького, на якій козацькі полки правителя підмосковської України Івана Брюховецького визнали Петра Дорошенка своїм Гетьманом і разом з усім Військом Запорозьким затвердили його на гетьманстві.
1709 — Зруйновано Чортомлицьку Січ.
1754 — закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше — Єлисаветград, Кіровоград, тепер — Кропивницький.
1782 — У Швейцарії зафіксований останній відомий випадок страти за чаклунство (страчена Ганна Гельді).
1815 — Наполеон програв битву при Ватерлоо.
1817 — У Лондоні відкритий міст Ватерлоо.
1837 — Іспанська республіка прийняла нову Конституцію.
1881 — Відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австро-Угорщини і Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов'язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.
1889 — американець Річардсон запатентував дитячий візочок.
1917 — попри заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з'їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З'їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.
1934 — заарештовано Романа Шухевича у зв'язку з вбивством міністра польського уряду Перацького (відплата за так звану пацифікацію).
1939 — у Каневі на могилі Тараса Шевченка відкрито йому пам'ятник.
1940 — після капітуляції французької армії генерал Шарль де Голль заявив в етері Бі-Бі-Сі, що «програна лише битва, але не війна», і він з частиною армії евакуюється у Велику Британію. Це стало сигналом для початку у Франції Руху Опору.
1946 — Проголошення Італії республікою.
1946 — Міністерство внутрішніх справ СРСР розробило докладний план максимального розгрому оунівського підпілля та його збройних формувань.
1976 — проголошено незалежність Сейшельських Островів.
1991 — Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.
1996 — Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.
2000 — Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.
2009 — запущений Lunar Reconnaissance Orbiter, космічний апарат НАСА з дослідження Місяця.
Народились
1681 — Теофан Прокопович, (пом. 19.9.1736), український теолог, письменник, поет, ректор Київської академії
1799 — Вільям Ласселл, британський астроном
1868 — Горті Міклош, контр-адмірал, останній головнокомандувач австро-угорського флоту (1918), правитель Королівства Угорщина (1920—1945) († 9 лютого 1957)
1845 — Шарль Луї Альфонс Лаверан (пом. 1922), французький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1907).
1869 — Сергій Кулжинський, командир Окремої волинської кінної бригади, командир 4-ї Подільської кінної дивізії, начальник Кінної старшинської школи, інспектор кінноти Армії УНР, Генерального штабу генерал-хорунжий Армії УНР.
1881 — Олександр Пучківський, український отоларинголог (розстріляний НКВД)
1884 — Едуар Даладьє, французький політичний і державний діяч.
1889 — Сергій Рубінштейн, радянський філософ і психолог (пом. 1960 р.).
1902 — Борис Барнет, радянський кінорежисер (пом. 1965 р.).
1907 — Варлам Шаламов, російський прозаїк і поет доби сталінізму. Творець одного з викривальних літературних циклів про систему ГУЛАГ.
1915 — Леонід Чернов (пом.1990), український живописець, графік (Харківщина)
1918 — Франко Модільяні, економіст, лауреат Нобелівської премії.
1918 — Василь Забашта, український живописець, народний художник України.
1919 — Юрі Ярвет, естонський актор («Мертвий сезон», «Король Лір», «Соляріс»).
1926 — Аллан Сендідж (Allan Rex Sandage), американський астроном, що першим відкрив квазар (космічний об'єкт із неймовірно потужним випроміненням).
1928 — Сергій Плачинда, український письменник.
1929 — Юрґен Габермас, німецький соціолог.
1933 — Носсрат Пезешкіан, німецький невролог, психіатр та психотерапевт іранського походження. Засновник позитивної психотерапії.
1935 — Іван Нечитайло, український прозаїк і поет (с. Огирівка Великобагачанського району на Полтавщині). Член Національної спілки письменників України з 1998 року.
1936 — Рональд Венетіан, 6-й президент Суринаму
1937 — Віталій Жолобов, льотчик-космонавт СРСР (1976), президент Аерокосмічного товариства України
1942 — Роджер Іберт, американський кінокритик і сценарист.
1942 — Джеймс Пол МакКартні, британський рок-музикант, співак і композитор, один із засновників гурту «The Beatles», керівник групи «Wings» (1971—1981).
1942 — Табо Мбекі, президент Південно-Африканської Республіки від 14 червня 1999 року по 20 вересня 2008.
1947 — Бернар Жиродо, французький актор, режисер і письменник.
1949 — Ярослав Качинський, польський політик, прем'єр-міністр Польщі (2006—2007)
1949 — Качинський Лех, польський політик, президент Польщі (2005—2010)
1952 — Ізабелла Росселліні, американська фотомодель і актриса («Смерть їй до лиця», «Голубий оксамит»).
1955 — Ізабель Аджані, французька актриса театру і кіно, володар двох вищих французьких кінематографічних призів «Сезар».
1963 — Даррен «Діззі» Рід (Darren «Dizzy» Reed), клавішник американського рок-гурту «Guns n’ Roses».
1964 — Кость Павляк, український бард, поет, письменник.
1966 — Курт Браунінг, канадський фігурист та хореограф, чотирикратний чемпіон світу і чотирикратний чемпіон Канади.
1974 — Вінченцо Монтелла, італійський футболіст, нападник.
1975 — Жамель Деббуз, французький актор (фільм Амелі).
1975 — Марі Жиллен, бельгійська акторка.
1976 — Алана Де Ла Гарза, американська акторка.
1980 — Девід Ґвінтолі, американський актор.
1981 — Марко Штреллер, швейцарський футболіст.
1986 — Андрій Волокітін, тричі чемпіон України з шахів у своїй віковій категорії (1997,1998,2001).
Померли
1037 — Абу-Алі Ібн Сіна (Авіценна), перський учений (нар. 980 р.).
1464 — Рогір ван дер Вейден, видатний нідерландський художник.
1668 — Гетьман Іван Брюховецький в козацькому таборі біля Опішні.
1924 — Едуардо Асевідо Діас (Eduardo Acevedo Díaz) (нар. 1851), уругвайський письменник і журналіст. Заклав підвалини національного уругвайсього роману.
1928 — Руаль Амундсен (Roald Engebreth Gravning Amundsen) (нар. 1872), норвезький полярний дослідник, мандрівник та першовідкривач, який першим досяг Північного полюсу.
1952 — Юхим Боголюбов (нар. 1889), українсько-німецький шахіст.
1964 — Моранді Джорджо, італійський живописець і графік.
1974 — Ширлі Гріффіт, американський блюзовий музикант.
1981 — Віктор Іванов, український кінорежисер, сценарист, письменник.
1993 — Іван Гончар, український скульптор, історик, графік, маляр, етнограф.
2010 — Жозе Сарамаґо, португальський письменник, нобелівський лауреат 1998 року.
2014 — Горас Сільвер, видатний американський джазовий піаніст і композитор.
2016 — Андрущенко Микола Анатолійович, старший солдат 74-го окремого розвідувального батальйону Збройних сил України, загинув при обороні Вітчизни від російського агресора.
2016 — Гребінець Ігор Геннадійович, солдат 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця»Збройних сил України, загинув при обороні Вітчизни від російського агресора.
2016 — Лобов Сергій Миколайович, майор 74-го окремого розвідувального батальйону Збройних сил України, загинув при обороні Вітчизни від російського агресора.
