362-й день року (363-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 3 дні.
Події
1065 — У Лондоні засновано Вестмінстерське абатство — місце коронації англійських монархів.
1869 — Американець Вільям Фінлі Семпл зі штату Огайо запатентував жувальну гумку.
1895 — В паризькому «Гран-кафе» брати Огюст і Луї Люм'єр провели перший комерційний сеанс перегляду фільму, знятого за допомогою свого винаходу — пристрою, що поєднував функції камери та проектора.
1908 — На півдні Італії стався найбільший із документально зафіксованих в Європі землетрусів — за різними даними загинуло 160—250 тисяч осіб.
1942 — У ході Другої світової війни японська авіація розпочала бомбардування міста Калькутта (Індія).
1943 — Почалася депортація калмицького народу. У ході каральної операції «Улус» війська НКВД вивезли з території ліквідованої Калмицької АРСР на Сибір близько 100 тисяч калмиків.
1944 — Великий бій між сотнею УПА «Полтавці» та частинами НКВС біля с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області.
1973 — У Парижі надруковано «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина — літературне дослідження репресивної системи Радянського Союзу за період у період з 1918—1956 років.
1983 — Створено Шацький національний природний парк.
1987 — 76-річна кіпріотка Ківелі Папаїоанноу застрягла у ліфті крамниці, пробувши там до 2 січня (світовий рекорд тривалості перебування в ліфтах), харчувалася вона купленими продуктами.
1991 — Незалежність України визнали Італія, Індонезія, Йорданія, Оман, Сирія, Японія.
1999 — У Туркменістані ухвалено закон, за яким Сапармурат Ніязов став довічним президентом країни.
2014 — завершилась операція Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF).[2]
Народились
1856 — Вудро Вільсон, 28-й президент США (1913-21).
1866 — Данило Заболотний, український мікробіолог, епідеміолог, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.
1885 — Володимир Татлін, український живописець, графік, скульптор, дизайнер, художник театру, архітектор. Один з найяскравіших представників українського авангарду, родоначальник конструктивізму.
1903 — Нейман Джон фон, математик, розробник перших ЕОМ.
1929 — Террі Савчук, легендарний канадський воротар, один з найкращих голкіперів за всю історію НХЛ, чотириразовий володар призу Везини як найкращому воротарю ліги.
1930 — Францль Ланг, легендарний баварський йодлер, відомий як король йодль.
1944 — Кері Малліс, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1993 року, яку він розділив з Майклом Смітом.
1954 — Дензел Вашингтон, американський актор.
1968 — Іван Андрусяк, український поет і дитячий письменник.
1969 — Лінус Торвальдс, батько операційної системи Linux.
1979 — Нумі Рапас, шведська актриса.
1981 — Сієна Міллер, американська кіноакторка («Таємниці міста», «Заборонена любов», «Хіппі Хіппі Шейк»), фотомодель.
Померли
1367 — Асікаґа Йосіакіра, 2-й сьоґун сьоґунату Муроматі.
1491 — Бертольдо ді Джованні, італійський скульптор. Учень і помічник Донателло. Відомий як учитель Мікеланджело.
1706 — П'єр Бейль, французький філософ, літератор, видавець, викладач.
1849 — Катрмер де Квінсі, французький археолог і теоретик архітектури, масон, покровитель мистецтва.
1920 — Степан Ніс, український фольклорист, етнограф і письменник.
1923 — Гюстав Ейфель, французький інженер, спеціаліст з проектування сталевих конструкцій, автор Ейфелевої вежі у Парижі.
1924 — Леон Бакст, сценограф, книжковий ілюстратор, майстер станкового живопису та театральної графіки.
1925 — Сергій Єсенін, російський поет («Сповідь хулігана», «Москва кабацька», «Вірші скандаліста»).
1930 — Антоніо Манчіні, італійський художник, імпресіоніст.
1934 — Пабло Гаргальо, каталонський скульптор, близький до кубізму.
1945 — Теодор Драйзер, американський письменник, автор соціальних романів і повістей («Сестра Керрі», «Трилогія бажання», «Американська трагедія»).
1963 — Пауль Гіндеміт, німецький композитор, диригент, альтист і теоретик музики.
1971 — Макс Стайнер, американський кінокомпозитор, триразовий володар премії «Оскар».
1978 — Гелій (Євген) Снєгирьов, радянський дисидент, письменник, кінорежисер, журналіст, помер за загадкових обставин у лікарні КДБ.
1982 — Лісовський Роберт Антонович, український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Автор емблеми ОУН «Тризуб з мечем».
2004 — Сьюзен Зонтаґ, американська письменниця, літературна, художня, театральна і кінокритикиня, лауреатка національних і міжнародних премій.
2013 — Ілля Цимбалар, український радянський футболіст.
2015 — Леммі Кілмістер, засновник і лідер британського хард-рок-гурту Motörhead.
