1497 — в таборі під Заславом великий князь литовський Александр видав грамоту на переведення Луцька з волинського на маґдебурзьке право.
1588 — біля британського узбережжя з’явилися кораблі Непереможної Армади — іспанського флоту, що складався зі 130 кораблів, 8 тисяч моряків і 19 тисяч солдат, що відпливли з Лісабона на завоювання Королівства Англія.
1648 Закінчився довгоденний кровопролитний бій польського кварцяного війська проти козацько-селянських сил Кривоноса під Полонним.
1656 Почалася Варшавська битва (28-30 липня) — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам.
1765 — в Петербурзі видається Указ про ліквідацію полкового устрою на Слобожанщині.
1821 — Перу оголосило незалежність від Іспанії.
1834 — відкриття Київського університету.
1858 — відбитки пальців вперше використані для ідентифікації.
1862 — початок золотої лихоманки у Монтані (США).
1896 — у Флориді засновано місто Маямі.
1900 — у Коннектикуті Луїс Лассінг (Louis Lassing) приготував перший гамбургер.
1914 — початок Першої світової війни.
1914 — після оголошення війни Сербії у Відні був створений військовий прес-штаб. На підставі інтеграції військових кореспондентів у військові структури та постійного постачання преси інформаційними повідомленнями, що формують громадську думку, був створений безпосередньо контрольований орган для політики.
1916 — заборона імпорту опіуму та кокаїну у Велику Британію.
1917 — (15 липня ст.с.) Мала Рада УНР затвердила особистий склад Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком.
1942 — Наркомом оборони СРСР підписано наказ № 227, відомий під назвою «Ні кроку назад!», яким заборонявся будь-який відступ та запроваджував персональна відповідальність командирів, політпрацівників і бійців перед військовими трибуналами за невиконання наказу.
1959 — введення поштових індексів та встановлення сортувальних машин у Великій Британії.
1991 — створено Союз офіцерів України.
1992 — в Афганістані жінкам заборонили з’являтися на телебаченні.
1994 — прийняття конституції Молдови
2000 — Вперше відзначався день системного адміністратора.
Народились
1810 — Мокрицький Аполлон Миколайович, український живописець і педагог.
1887 — Марсель Дюшан, французький та американський художник, скульптор, представник дадаїзму та сюрреалізму, теоретик мистецтва, шахіст.
1911 — Джорджо Щербаненко, італійський письменник українського походження.
1922 — Жак Пікар, швейцарський океанолог, один з двох людей, хто побував на дні Маріанської западини.
1925 — Барух Бламберг, американський лікар і вчений, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1976 року
1937 — Віктор Мережко, кіносценарист та письменник.
1940 — Симоненко Володимир Степанович, український джазовий піаніст, музикознавець
1943 — Річард Вілльям Райт, британський співак, піаніст, продюсер, композитор, учасник гурту Pink Floyd
1951 — Сантьяґо Калатрава, всесвітньо відомий іспанський архітектор.
1954 — Ґерд Фальтінґс, німецький математик, лауреат премії Філдса (1986).
Померли:
1015 — Володимир Святославич, великий князь Київський, святий.
1655 — Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург та дуелянт. (* 1619).
1741 — Антоніо Вівальді, італійський композитор і скрипаль.
1750 — Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор.
1794 — Максиміліан Робесп’єр, діяч Великої французької революції, лідер якобинців.
1818 — Гаспар Монж , французький математик.
1844 — Жозеф Бонапарт, брат Наполеона Бонапарта, король Неаполю у 1806–1808, король Іспанії у 1808–1813.
1960 — Войнич Етель Ліліан, англійська письменниця.
1965 — Едогава Рампо, японський письменник.
