image
28 Лютого 2021 | 08:00

28 лютого. Цей день в історії: Наpодився Павло Шандрук, генерал-хорунжий Армії УНР, командуючий Українською Національною Армією

Павло́ Феофа́нович Шандру́к (28 лютого 1889, с. Борсуки на Волині — 15 лютого 1979, м. Трентон, поховано на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР (генерал-полковник в еміграції), дійсний член НТШ. Шандруку належать праці з найновішої історії української армії українською, польською та англійською мовами. Серед них видана 1959 року в Нью-Йорку праця «Arms of Valor» («Армія звитяги»; в українському перекладі Бурмістенка М. Б. — «Сила доблесті»). Був редактором збірника «Українсько-московська війна в 1920 р. в документах» (1933). Нагороджений українськими, польськими, фpанцузькими, pосійськими оpденами та іншими відзнаками.

59-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 306 днів (307 днів — у високосні роки).

День штурманської служби авіації Збройних сил України.

Події

1066 — відкрилося Вестмінстерське абатство.

1638 — після того як англійський архієпископ Лод в 1637 році спробував ввести англіканське богослужіння в Королівстві Шотландія, шотландські пресвітеріани уклали Національний ковенант (громадську угоду), в якому поклялись захищати кальвіністську віру всіма можливими засобами

1654 — польський король Ян II Казимир своїм універсалом закликав запорозьких козаків зберігати вірність Речі Посполитій.

1825 — укладена конвенція про розмежування володінь Російської імперії й Великої Британії в Північній Америці.

1854 — заснована Республіканська партія США.

1921 — у Кронштадті почалось збройне повстання гарнізону військових моряків, які вимагали ліквідації більшовицької диктатури, відновлення основних демократичних свобод і виступили під гаслами «Ради без комуністів», «Влада радам, а не комуністам». Викликане невдоволенням більшовицькою політикою «воєнного комунізму», повстання було підтримане екіпажами багатьох військових кораблів, але в березні було жорстоко придушене військами Червоної армії.

1922 — Велика Британія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Єгипетський султан прийняв титул короля під іменем Фуад I.

1922 — здійснена перша постановка вистави «Принцеса Турандот» Карло Ґоцці у третій студії МХТ.

1925 — акціонерне товариство «Радіопередача» почало випускати спеціальну газету «Новини радіо».

1933 — після провокаційного підпалу Рейхстагу, що відбувся у Берліні 27 лютого, президент Німеччини Гінденбург підписав указ «Про захист республіки», яким скасовувались усі основні громадянські свободи. На знак протесту проти нацизму країну залишив драматург Бертольд Брехт.

1935 — винахід нейлону.

1955 — відбулося урочисте відкриття залізниці Ханой—Пекін—Москва—Берлін.

1971 — у Ліхтенштейні підтверджено законодавчу заборону жінкам брати участь у голосуванні на виборах.

1984 — Майкл Джексон виграв майже всі нагороди «Греммі» — вісім, чим установив своєрідний досі неперевершений рекорд.

1986 — у центрі Стокгольма двома пострілами вбито прем'єр-міністра Швеції Улофа Пальме, авторитетного в усьому світі політичного діяча, голову міжнародної неурядової організації «Незалежна комісія з питань роззброєнь». Убивця з місця злочину зумів утекти, його так і не знайшли.

1988 — у Сумгаїті (Азербайджан) вчинено погром вірменського населення

2000 — Ірак та Сирія поновили дипломатичні стосунки, перервані у 1980 році, коли Сирія прийняла бік Ірану у ірано-іракській війні.

2013 — Бенедикт XVI, 265-ий Папа Римський, зрікся престолу.

2015 — Макарій (Малетич), обраний місцеблюстелем предстоятельської кафедри УАПЦ (до того — митрополит Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською єпархіями).

Народились

1826 — Памфіл Юркевич, український філософ, професор Київської Духовної Академії.

1881 — Павло Альошин, український архітектор і педагог († 1961).

1887 — Сергій Борткевич, український композитор та піаніст († 1952)

1888 — Василь Чечвянський (Губенко), гуморист, сатирик, брат Остапа Вишні.

1889 — Павло Шандрук, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, командувач Української Національної Армії

1890 — Осип Сорохтей, український живописець і графік.

1901 — Роман Сімович, український композитор († 1984).

1932 — Юрій Богатиков, український співак (баритон).

1938 — Стефан Турчак, український диригент, педагог († 1988).

1940 — Михайло Бєліков, український кінорежисер, кінооператор і сценарист.

1979 — Андрій Несмачний, український футболіст, гравець клубу «Динамо» (Київ).

Померли

1616 — Миколай-Кшиштоф Радзивілл (Сирітка), державний і військовий діяч Великого князівства Литовського (*1549).

1845 — Василь Анастасевич, український бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач (*1775)

1898 — Василь Завойко, адмірал українського походження. Перший військовий губернатор Камчатки.

1940 — Олександр Безредка, український мікробіолог та імунолог (*1870).

2006 — Олександр Олексійович Шалімов, український хірург, один із засновників української хірургічної школи (*1918).

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити