128-й день року (129-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 237 днів.
Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Відзначається щорічно згідно з Резолюцією Генеральної асамблеї ООН (№A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 р.)
Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Відзначається щорічно в день народження Анрі Дюнана (1828—1910), засновника Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
Україна: День пам'яті та примирення. День пам'яті жертв Другої світової війни.
Події
1541 — іспанський конкістадор і мандрівник Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, котру він назвав Річка Святого Духа.
1606 — в Москві відбулось весілля Лжедмитра I з Мариною Мнішек.
1660 — Карла II проголошено королем Англії, що закінчило 11-літню громадянську війну.
1713 — указом Петра I столицю Московського царства перенесено з Москви до Санкт-Петербурга.
1773 — у збройній сутичці з турками вбили правителя Єгипту мамлюка Алі Бея (абхаза за походженням).
1794 — страчено на гільйотині 51-річного французького хіміка Антуана Лорана Лавузьє, вся вина котрого перед «революційним народом» полягала в тому, що він працював у Генеральному відкупі, установі, що збирала податки. Перед стратою він прохав трохи часу для закінчення досліду, але йому було відмовлено.
1838 — у Великій Британії опублікована «Народна хартія» — програма політичних вимог англійського пролетаріату.
1842 — поблизу Версаля загорівся потяг, який перевозив вищих діячів Франції, в результаті чого понад 50 осіб загинуло.
1846 — американська армія розбила мексиканські війська в битві при Пало-Альто.
1847 — шотландський винахідник зі Стонгейвена Роберт Томсон (1822—1873) отримав патент на гумову камеру для коліс[2].
1886 — доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, мав такий попит, що через три роки його секретну формулу було продано за 2300 доларів — сьогодні його продають по всьому світу під назвою «Coca-Cola».
1892 — введена заборона на природні багатства Конго, яка не дозволяла розраховуватись каучуком і слоновою кісткою з іншими державами.
1895 — Китай передав Тайвань Японській імперії.
1898 — завершилося одиночне навколосвітнє плавання Джошуа Слокама на шлюпі «Спрей».
1900 — близько 6 тисяч осіб загинули через ураган і повінь в Гальвестоні (Техас, США).
1900 — Андрей (Шептицький) був призначений митрополитом Львівським
1902 — під час виверження вулкана Пеле (montagne Pelée) палаюча хмара зруйнувала місто Сен-П'єр на острові Мартиніка. Загинули близько 26 тисяч мешканців, вціліли лише двоє чи троє.
1903 — перший справжній дирижабль «Лебоді» здійснив свій перший політ на 37 км.
1909 — в Москві урочисто відкрили пам'ятник Миколі Гоголю роботи скульптора Андрєєва.
1919 — Центральною Руською Народною Радою укладено Ужгородський меморандум — рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.
1923 — Велика Британія пред'явила СРСР ряд ультимативних вимог («ультиматум Керзона»), які спершу було відхилено, але згодом частково задоволено.
1926 — відбувся перший авіапереліт над північним полюсом.
1933 — Магатма Ґанді почав голодний страйк проти британського панування в Індії.
1937 — президент Чехословаччини Е. Бенеш надіслав Сталіну повідомлення з попередженням про підготовку проти нього заколоту серед вищого керівництва Червоної Армії.
1940 — Друга світова війна: німецькі командос у формі голландських військових перетнули німецько-нідерландський кордон і взяли під контроль стратегічні мости для наступного просування вермахту.
1942 — Друга світова війна: вермахт розпочав наступ у Криму.
1942 — Друга світова війна: в Кораловому морі з борту атакованого американського авіаносця «Лексингтон» евакуйовані 2735 осіб — наймасовіша в історії рятувальна операція.
1943 — Друга світова війна: закінчилось повстання Варшавського гетто.
1944 — Друга світова війна: шеф єврейського відділу гестапо А. Ейхман запропонував союзникам обміняти угорських євреїв на 10 000 вантажівок.
1945 — у передмісті Берліна Карлсгорсті представники німецького командування на чолі з фельдмаршалом Кейтелем вдруге підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини, що набрав чинності о 23:01
1945 — сотні мирних жителів Алжиру вбиті воїнами французької армії під час Алжирського повстання.
1947 — Франція вийшла зі складу Міжнародного валютного фонду.
1949 — парламентська рада в Бонні прийняла «Основний закон» (Конституцію ФРН).
1951 — Іван Драч опублікував свій перший вірш.
1952 — у Москві розпочався судовий процес над керівниками Єврейського антифашистського комітету.
1953 — перший французький конвертоплан Сюд-Вест SO 1310 «Фарфаде» здійснив перший політ як гелікоптер.
1954 — створена Федерація футболу Азії.
1959 — у канадській провінції Онтаріо заборонили покарання ув'язнених биттям.
1961 — в Англії засуджено до 42-х років в'язниці 38-літнього дипломата Джорджа Блейка, звинуваченого у шпигунській діяльності на користь СРСР.
1962 — у Лондоні перестали ходити останні тролейбуси.
1970 — вийшов диск «Let It Be».
1976 — Шведська група «ABBA» втретє піднялась на першу сходинку британського хіт-параду з піснею «Fernando», яку утримувала протягом місяця.
1984
Олімпійський комітет Радянського Союзу відмовився направляти команду спортсменів для участі в XXIII Олімпіаді в Лос-Анжелесі. Бойкот обґрунтовувався загрозами насилля стосовно радянських спортсменів, хоча насправді це була політична акція — відповідь за бойкот американцями Московської олімпіади 1980 року.
У приміщенні канадського парламенту Денніс Лотьє відкрив автоматний вогонь, вбив трьох і поранив 13 осіб.
1988 — у Франції пройшов другий тур президентських виборів, за результатами якого на новий семирічний термін обрано Франсуа Міттерана.
1989 — вийшов з друку перший номер «Газети Виборчої» (Варшава).
1994 — Азербайджан приєднався до договору про припинення вогню в Карабаху.
1996 — внесено зміни до конституції ПАР — надано рівні громадянські права представникам усіх рас. Зулуські націоналісти і білі екстремісти бойкотували парламентське рішення і весь процес департизації країни.
2004 — німецька поліція заарештувала 18-літнього творця комп'ютерного вірусу «Sasser».
Народилися
1639 — Гауллі Джованні Батиста, на прізвисько Бачичча, італійський художник епохи бароко, відомий як майстер фрескового і портретного живопису.
1657 — Мартин Альтомонте, італійський живописець; з 1684 у Речі Посполитій, придворний живописець Яна III Собеського.
1668 — Ален Рене Лесаж, французький письменник (романи «Кульгавий біс» і «Історія Жиль Блаза з Сантільяни»).
1890 — Альтман Мойсей Ельович, єврейський письменник.
1901 — Володимир Софроницький, піаніст, троюрідний племінник українського живописця та іконописця Володимира Боровиковського.
1917 — Данило Лідер, видатний український художник-сценограф, педагог.
1952 — Олег Михайличенко, український педагог, доктор педагогічних наук.
1962 — Олесь Ульяненко, український письменник, лауреат малої Шевченківської премії 1997 року.
1975 — Енріке Іглесіас, іспанський співак.
1983 — Маріо Новак, хорватський хокеїст.
Померли
1880 — Ґюстав Флобер, французький романіст.
1891 — Олена Блаватська, окультна письменниця українського походження, фундаторка Теософічного товариства.
1903 — Поль Гоген, французький живописець, скульптор-кераміст і графік. Один з основних представників постімпресіонізму.
1904 — Едвард Майбрідж, англійський та американський фотограф і дослідник, відомий вивченням процесу руху та його фіксації, один з винахідників-предтеч кіно.
1984 — Борис Антоненко-Давидович, український письменник.
1988 — Роберт Гайнлайн, американський письменник-фантаст.
2009 — Ігор Пелих, український журналіст, телепродюсер і ведучий.
2015 — Вадим Іллєнко, український кінооператор, кінорежисер.
