У цей день 80 років тому з'явилася нова незалежна держава - Карпатська Україна.
Необхідність проголошення автономії Закарпаття була записана в Конституції Чехословаччини. Але лише у вересні 1938 року, під час Мюнхенської конференції великих держав, питання про Підкарпатську Русь було поставлено у зв'язку з розчленуванням Чехословаччини.
У жовтні 1938 року проголосили автономію Карпатської України зі столицею в Ужгороді, де постав свій уряд. Для захисту краю в Хусті створили Організацію народної оборони "Карпатська Січ".
3 листопада вперше в офіційних документах уряду Августина Волошина з'являється назва "Карпатська Україна". Голова уряду Підкарпатської Русі Августин Волошин тоді звернувся до народу із закликом постояти за самостійність і розбудову незалежної держави. Також повідомив про вимушений переїзд уряду автономії із Ужгорода до Хуста, де ще у 1919 році "21 січня проголошено перше бажання нашої самостійності". Переїзд стався 10 листопада 1938 року.
Серед країн Європи Німеччина єдина підтримувала наміри уряду Карпатської України щодо повної незалежності.
Плани українців дуже розлютили вождя СРСР Йосипа Сталіна. Він розіграв цілий спектакль 10 березня 1939 року на XVIII з'їзді більшовицької партії. Назвав Карпатську Україну із 700-тисячним населенням "кузькою, яка хоче приєднати до себе... слона, Радянську Україну з 30-мільйонним населенням". Також додав, що вся світова преса здійняла галас щодо Карпатської України і "до хрипоти кричала, що німці йдуть на Радянську Україну".
15 березня 1939 року влада української автономії у складі колишньої Чехословаччини зібралася у Хусті та проголосила повну незалежність Карпатської України. Також затвердили основні документи про незалежність та державний устрій, офіційну назву, гімн "Ще не вмерла Україна", державну мову, жовто-блакитний прапор і герб із червоним ведмедем. Першим і єдиним президентом став Августин Волошин, а столицею проголосили Хуст.
Проголошення незалежності зафільмував український емігрант у США Каленик Лисюк, який спеціально прибув разом із сином до Хуста із Америки. За його відео змонтували фільм.
У ніч з 13 на 14 березня угорська армія прийшла на кордон Карпатської України в районі Королева, за кілька кілометрів від Хуста. Тоді відбулася кривава сутичка між чеськими військами і карпатськими січовиками. За різними даними, угорці втратили під час боїв від 15 до 18 березня 1939 року від 300 до 700 осіб. Українці втратили 230 січовиків та 450 потрапили в полон до угорських таборів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корюківська трагедія: людей спочатку розстріляли, а потім - спалили
Чехословаччина розпалася у день проголошення незалежності Карпатської України. На її території Німеччина ввела війська.
У березні 1939 року Августин Волошин виїхав із частиною уряду до Румунії, а потім до Югославії. Незабаром він опинився у Празі, де був останнім ректором Українського вільного університету. У травні 1945-го Волошина заарештував сталінський СМЕРШ. Його замордували в Бутирській в'язниці Москви влітку 1945 року.
Зі спогадів В. Марчука з Житомирщини, сокамерника Августина Волошина у Бутирській тюрмі:
"До мене в камеру-одиначку помістили Августина Волошина... Це був невисокий повний чоловік, років йому було за 70. Він мав хворий шлунок і не міг їсти. Свою їжу він віддавав мені. Кожного дня Волошин розповідав про життя Ісуса Христа, також про себе, як він їздив до Риму, до Праги. Я дізнався, що Волошин зустрічався з Ріббентропом, С. Бандерою, А. Мельником... З кожним днем Августин Іванович слабнув. Навіть сам уже не міг виходити на прогулянку. Ми брали його під руки і виводили гуляти... На все життя запам'ятав я цю добру і розумну людину..."
