Від отруєння чадом майже сторічну Марфу Душко врятували сусіди та медики. Трагедія, що сталася 3 лютого 2021 року в Марковичах, сколихнула горем та співчутливістю це село, докотилася до Горохова. Напевне, вона була б ще жахливішою, якби небайдужість жительки цього населеного пункту Галини Стасюк до чужої біди.
Про це пише Горохівський вісник.
Ця добра серцем і співчутлива жінка допомагала подружжю підприємців Анатолію й Олені Душкам, їхнім синам – студентам Луцького національного технічного університету Вадимові й Дмитру доглядати 72-річного батька й дідуся Володимира Душка та його 97-річну маму Марфу Василівну. Вона родом із Смоляви, з багатодітної сім’ї. Колись трудилася дояркою в колгоспі. Її син працював будівельником у колишній Горохівській ПМК – 172. Так склалася доля, що на старість Марфа Василівна залишилася одна з сином.
Рідні 12 років тому купили для них хату в Марковичах. Анатолій Душко, його дружина Олена, сини Вадим і Дмитро, за їх словами, щоденно по кілька разів їздили з Горохова в Марковичі, возили продукти, мили й переодягали рідних і дорогих для них людей, бо Марфа Василівна – незряча, а її син хворів гангреною. Від ампутації ніг він категорично відмовився, мовляв, «із двома народився, із двома ногами доживу свій вік».
Того зловісного дня Анатолій поїхав у Печихвости. Після повернення звідти передбачали відразу побувати у Марковичах. Але дорога була вкрита сипучим снігом, довелося трохи припізнитися.
У той же час до хати, де жили 72-річний Володимир Душко та його старенька мама, підійшла Галина Стасюк, несла для них молоко. Жінка побачила, що будівлю окутує їдкий дим. Вона негайно, як мовиться, забила на сполох, гукнула на поміч сусідів.
Володимира Душка і його маму винесли із хати на свіже повітря. Як розповідали нам потім очевидці, чоловік був на ліжку, жінка лежала на долівці, напевне, тому менше вдихнула отруйного чаду.
Примчало два автомобілі екстреної медичної допомоги з фельдшерами Володимиром Мельничуком і Романом Кмитою. Приїхали Антолій та його рідні, потім – рятівники, які не зареєстрували пожежі як такої, бо її не було й тіла постраждалих не обгоріли. На їх думку, хворий Володимир Душко підпалив памперси, відтак кімнату заповнив їдкий дим.
Медики надавали найпершу в таких випадках допомогу, але штучне дихання вже не допомогло Володимирові Душку, він був без ознак життя. Роман Кмита костантував, що Марфа Василівна в стані середньої важкості, з втратою свідомості. Престарілу жінку було доставлено в Горохівську ЦРЛ.
- У приймальному відділенні бабуся прийшла до тями, впізнала мене. Я заспокоїла її: «Не хвилюйтеся, ми з Вами!» - розповідала нам у телефонній розмові Альона – так звертаються друзі й знайомі до дружини внука Марфи Василівни Анатолія.
На очах їхнього молодшого вісімнадцятирічного сина Дмитра були сльози. Він казав: «Ми з братом дуже любимо прабабусю. І хоча вона старенька, та хочемо, щоб ще жила».
Для цього доклав усіх зусиль, медичних знань й уваги колектив терапевтичного відділення, яке багато років очолює Богдан Ємчик, де працюють досвідчені лікарі Алла Сафонік і Валентина Тимошенко. Головна медсестра Горохівської ЦРЛ Лариса Король зателефонувала редакції «Горохівського вісника», сказавши: «Хтось із зловмисників пускає буйди, що в зв`язку з пандемією коронавірусу в лікарню не приймають і не лікують людей похилого віку, бо треба в найпершу чергу рятувати молодих. Пришліть у терапевтичне відділення кореспондента, і він переконається, що це не так. Життя людини в будь-якому віці – це найдорожчий Божий дар. І наші медики намагаються зберегти й продовжити його».
Редакція зреагувала на цей телефонний дзвінок, і автор цих рядків із дозволу завідувача терапевтичного відділення Багдана Ємчика, дотримуючись карантинних вимог, побував у тій палаті, в якій лежить Марфа Василівна Душко. Допомогли їй підвестися на ліжку після лікувальної процедури сестра медична Наталія Міндюк і колишня соціальна робітниця з Квасова, однопалатниця Ольга Бачинська (на світлині).
- Рідні Марфи Василівни, яка на свій вік уже в задовільному стані та досить активна, постійно турбуються про неї, провідують її в лікарні. Але вони, відповідно до режиму, карантинних вимог, не можуть завжди бути біля неї. Тоді не обділяють її увагою, співчутливістю сестри медичні. В міру наших можливостей для лікування потерпілої було надано безоплатно окремі засоби, - розповів завідувач терапевтичного відділення Богдан Ємчик, який лікує Марфу Душко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку зафіксували небезпечні крижані нарости та бурулі (ФОТО)
До нашої розмови приєдналася Марія Семенюк із Холонева, колишня вчителька, голова громадської організації неповнолітніх в`язнів, яка в одній палаті з Марфою Василівною. Вона не так давно похоронила свого чоловіка, загострилися хвороби, лягла підлікуватися в терапевтичне відділення. Пані Марія, з якою ми неодноразово зустрічалися в редакції «Горохівського вісника», мовила:
- В терапії працює прекрасний колектив, в якого однакове хороше ставлення до всіх пацієнтів, за що він заслуговує щирої вдячності. Обов`язково напишіть про це в газеті. Досвідчені й талановиті лікарі від Бога Богдан Ємчик, Алла Сафонік і Валентина Тимошенко. Надзвичайно хороші професіонали своєї справи сестри медичні. Низький їм усім мій уклін. Разом із ними уважні та співчутливі до Марфи Василівни і ми, пацієнти терапевтичного відділення.
Очевидно, треба дуже любити свою професію, віддавати роботі всього себе, щоб у людей були такі хороші відгуки. Багато років працює медсестрою, приміром, Наталія Міндюк. Успішно утвердила себе на неньчиній професійній стежині її донька Мар`яна, медсестра поліклінічного відділення. Вона в конкурсі професійної майстерності серед 28 його учасниць зайняла третє місце.
Не так давно виповнилося 70 років медсестрі палатній Галині Пализі. Після закінчення медичного училища вона працює пів століття на одному й тому ж місці. За колишньою доброю традицією, Галина Палига, прийшовши на зміну, обходить усі палати терапії, цікавиться станом здоров`я хворих, доброзичливо спілкується з ними. Досвід старших поєднується у відділенні з енергією молодих. У цьому, очевидно, одна із важливих запорук успішної роботи.
