Як відомо він внесе суттєві зміни у систему та принципи надання цих послуг і, разом із тим, для реалізації норм цього закону ще необхідно розробити та прийняти 34 нормативно правових акти, зокрема: 19 постанов Уряду, 11 наказів Мінрегіону, два накази Міненерговугілля та дві постанови НКРЕКП. На виконання цих підзаконних актів органи місцевого самоврядування та надавачі послуг мають реалізувати організаційно-технічні заходи, щоб впровадити вимоги нового законодавства, що також потребує певного часу.
Оскільки наразі ці акти не прийняли, з 10 червня 2018 року виникне вкрай проблемна ситуація – підприємства не зможуть надавати житлово-комунальні послуги за нормами вже не чинного закону, а для надання послуг за новим законом немає необхідної нормативної бази.
АМУ вважає, що єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є відтермінування введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на строк, достатній для розробки і прийняття необхідних актів.
Доречним це вважає і Юрій Крась, директор департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради.
– Цей закон відтермінувати варто допоки не буде чіткого управління, бо ж там і про управителів ідеться, що вони мають бути сертифіковані, і розрахунок оплати ще достеменно не визначений. Хоча нині Луцьк уже напрацьовує базу щодо проведення конкурсів на управителів, – сказав він.
Також, на переконання фахівців АМУ потребує відтермінування введення в дію окремих положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Однією із основних вимог цього закону є стовідсоткове оснащення будівель, приєднаних до зовнішніх інженерних мереж, вузлами комерційного обліку у такі строки:
– теплової енергії, гарячої та питної води для нежитлових будівель – до 02.08.2018 року;
– гарячої та питної води для житлових будівель - до 02.08.2019 року.
Обов’язок забезпечити таке оснащення покладений на операторів зовнішніх інженерних мереж, якими переважно є комунальні підприємства, а за недотримання термінів передбачені фінансові санкції.
За даними Мінрегіону на початок 2018 року фактичний рівень оснащення будівель приладами обліку є доволі низьким. Так, лічильниками теплової енергії оснащено 79,9% будівель, холодної води -26,7%, гарячої води – 14,8%.
За попередніми підрахунками Мінрегіону, на забезпечення стовідсоткового встановлення приладів комерційного обліку потрібно ще близько 4,6 млрд грн.
А от Луцьк «знайшов» гроші на встановлення приладів обліку в Європейському банку реконструкції та розвитку.
– Зараз у нас починає діяти проект ЄБРР у межах якого в Луцьку встановимо понад 220 індивідуальних теплових пунктів. Хоча є моменти, що не на всіх будинках будуть із лічильники, але в місті, протягом двох останніх років, займаємося капітальним ремонтом житла і, заразом, на умовах співфінансування з жильцями, встановили понад 140 лічильників, – розповів Крась. – На жаль, будь-які зміни, як пропонують зі столиці, тягарем падають в основному на місцеве самоврядування чи містян: якщо місто відшкодовує, то доводиться відмовитись від ремонту якоїсь дороги чи встановлення дитячого майданчика, а якщо городяни – це закладають у тарифи на тепло- та водопостачання, водовідведення.
До речі, витрати на встановлення приладів комерційного обліку раніше передбачалися у складі тарифів на комунпослуги, а наразі – їх виключили зі структури тарифів. Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає, що заходи з забезпечення комерційного обліку в мають бути здійснені за рахунок внесків за встановлення обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Але, враховуючи відсутність підзаконної нормативно-правої бази до цього закону, таке джерело нині відсутнє. Отже, підприємства можуть забезпечувати встановлення лічильників винятково за власний рахунок або за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Через ряд негативних чинників, станом на 01.01.2018 року збитки підприємств тепло- та водопостачання за 2017 рік склали 5,3 млрд. грн. (3,3 млрд. грн. по підприємствах комунальної теплоенергетики, 2,0 млрд. грн. по підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства); дебіторська заборгованість – 19,4 млрд. грн., кредиторська заборгованість – 36,7 млрд. грн.
Зрозуміло, що за такого стану підприємства не можуть виконати покладені на них законом зобов’язання за рахунок власних грошей (місцеві бюджети передбачили надання фінансової підтримки підприємствам на здійснення відповідних заходів у розмірі 8% від потреби, але це не забезпечує вирішення проблеми в цілому) і підпадають під покарання.
АМУ вважає, що для вирішення цієї проблеми потрібно законодавчо відтермінувати строки оснащення будівель приладами комерційного обліку.
Представник Голови АМУ у парламенті народний депутат України Оксана Продан з групою народних депутатів вже підготували та зареєтрували два законопроекти №8428 та №8429 від 05.06.2018, якими відтерміновується дія вищезгаданих законів.
Також у парламенті зареєстровано законопроект №8424 від 04.06.2018 (автори народний депутат України А.Бабак та група народних депутатів).
Асоціація міст України, висловлюючи стурбованість ситуацією, що склалася у сфері надання та обліку житлово-комунальних послуг, звертається до народних депутатів з проханням підтримати законопроекти, спрямовані на вирішення цієї проблеми, на засіданні Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та в сесійній залі.
