Сергій Радкевич знаний у Володимирі-Волинському насамперед як багаторічний очільник місцевої податкової. Та все ж, він залишив державну службу та став по іншу сторону системи, зареєструвавшись підприємцем. Восени 2015 року він став депутатом міської ради.
Про те якою має бути площа міста, де у Володимирі можна облаштувати скейт-майданчик, що імпонує у теперішньому міському голові, чи сам піде на мера і щоб порадив новообраному президенту змінити у податковій сфері - у розмові з депутатом Володимир-Волинської міської ради Сергієм Радкевичем.
- Сергію Леонідовичу, Ви працюєте першу депутатську каденцію, поділіться враженнями від Володимир-Волинської міської ради. Чи, дійсно, прийняття рішень у ній залежить від волі її керманича, тобто Петра Саганюка?
- Я не жалію, що став депутатом, адже мене ще зі школи цікавили громадські ініціативи. І якщо в інших країнах депутатство - це частина роботи, то у нас воно працює на громадських засадах.
Приємно, що наші депутати у більшості дисципліновано відвідують сесії та все ж, коли депутат не відвідує профільні комісії, не працює у міжсесійний період, то він приймає рішення на автоматі. Тобто, голосує як більшість.
Що стосується мера, то він очолює і виконавчу владу і депутатський корпус. Мер, звісно має вплив, бо він орієнтується в усіх питаннях та й чого це приховувати: більшість депутатів голосує так як голосує мер. Авторитет мера десь на 90% впливає на прийняття рішень. Та є випадки, коли депутати з ним не згодні і можуть рішення заблокувати. До прикладу, на останній сесії депутати не підтримали виділення більше як півмільйона гривень на благоустрій Слов’янського парку. За ці кошти мали облаштувати доріжки з правої сторони парку. «Самопоміч» об’єдналася з «Нашим краєм» і це рішення заблокували. Питання трішки двояке, бо ця територія заасфальтована, приїздять атракціони, які забивають палі і можуть бруківку пошкодити, плюс остання ярмарка теж була в парку і великі машини теж руйнуватимуть бруківку.
На мою думку, парк «Слов’янський» потрібно починати облаштовувати не з бруківки, а з озеленення. Розробили гарний ландшафт, побачити концепцію і втілювати її у життя.
- Мабуть, не було такої сесії на якій Ви б не озвучили запит. Це дієва форма роботи?
- Останній свій запит перед великодніми святами я і не хотів озвучувати. Та все ж питання з облаштування парковки знову назріло, адже 9-10 травня з візитом у Володимир-Волинський прибуде Предстоятель ПЦУ, митрополит Епіфаній і не хотілося, щоб він бачив поруч з кафедральним собором необлаштовану територію.
У запиті я запропонував меру міста доручити першому заступнику Ярославу Матвійчуку та секретарю ради Олегу Свідерському погодити з парафіяльною радою та єпископом Володимир-Волинським та Турійським Матфеєм завершення робіт по облаштуванні парковки поруч із собором Різдва Христового.
Були різні пропозиції по парковці. Можливо, сторони не кінця зрозуміли одна одну. Я запропонував об’єднати зусилля та завершити ці роботи. Варто вирішити чи це буде за рахунок церкви, хоча я вважаю, що церковні кошти варто витрачати на сам собор, який потребує вкладення коштів. Це буде більше громадська стоянка, а тому це має стати турботою міста, адже, погодьтеся, що паркуватися усім десь потрібно. Більше того, добудовується будинок в центрі і, я не думаю, що там усім вистачить місць для паркування. Я не розумію коментарів у соціальних мережах, що хтось хоче забрати землю. Я особисто зацікавлений в тому, щоб було добре. Я хочу, приїхавши до храму, цивілізовано поставити автомобіль і хочу, щоб гості міста теж паркувалися на сучасній парковці.
- Вам ще не сказали, що Ви хочете цю стоянку організувати як приватну паркову і заробляти на ній?
- Говорять різні речі і як, правило, люди далекі від того. По-перше, є чимало обмежень пов’язаних з центром міста, а по-друге, це історична зона і навіть минулого року, коли просто розгорталася та частково знімалася земля, ДІКЗ «Стародавній Володимир» робив зауваження щодо дозволеного втручання у культурний шар. То про яку будову може йти річ, коли навіть землю вирівняти не можна. Це заборона на державному рівні! Будь-яка свідома людина, яка розуміє, що таке громадський осуд, не буде такого робити при будь-яких грошах та будь-якій владі.
- Ви активно підтримуєте різні проекти з реконструкцією площі міста, скверів та вулиць. Хотілося б дізнатися якою бачите площу Володимира-Волинського?
- Ще два роки тому я таки дотиснув облаштування вулиці Небесної Сотні. Пам’ятаєте, який там був занедбаний тротуар, а тепер є і тротуар, і парковка. Фактично, реконструкцію площі ми почали з цієї вулиці. Також я пропонував зробити вулицю Франка пішохідною, щоб коли приїхав турист та пішов до музею, він мав змогу згодом вийти на площу. Я пропонував розмістити на вулиці квітники, встановити МАФи аби підприємці могли продавати випічку, каву чи прохолодні напої. Депутат з цього округу апелював мені, що це неможливо зробити, бо має виїжджати пожежна машина. Зараз, коли робиться ремонт цієї вулиці, взагалі машинам заборонили їздити, бо один з будинків на цій вулиці починає тріскати. Пожежну машину можна пустити на пряму через Драгоманова, де земельна ділянка віддана Ковальчуку під забудову, але тривалий час там нічого не робиться. Архітектор сказав, що там буде змінюватися власник. Так домовтеся з ним!
Я впевнений, що в бік пожежної частини є ще не зруйновані підземні ходи, які ведуть до площі, ми там ще в дитинстві їх бачили. Було б чудово відновити частину їх та зробити вихід, наприклад, на площу чи інше безпечне місце. Біля КМЦ можна зробити сцену і приміром, щовихідних місцеві митці можуть нам співати, грати, ставити вистави. Це буде приваблювати молодь.
Що стосується площі, то я спілкувався з усіма архітекторами, які пропонували проекти з її реконструкції. Має бути одне спільне напрацювання. Моє бачення розвернути вхід існуючої мерії на площу, зробити гарний парадний вхід. Фактично, теперішня площа зосереджена на обеліску. Більшість схильні до думки, що там немає як таких захоронень. Біля нього не потрібно ходити як біля святої могили, а потрібно дослідити що там є. А то якось дико виходить, що ярмарки та розважальні заходи проходять біля місця скорботи.
Обеліск можна перенести до меморіального комплексу «Жертвам фашизму» і в певні дні пускати безкоштовний міський транспорт аби кожен, хто хоче міг вшанувати пам'ять загиблих в роки Другої світової війни.
- Я часто чую, що молодь у місці хоче мати свої місця для активного відпочинку, хоча б скейт-парк про який роками велася мова, але його ніхто так і не збудував.
- Ми пропонували у парку Гагаріна, де колись була танцювальна площадка, облаштувати скейт-парк. Та мені закинули, що це зробити неможливо, бо там єврейські захоронення. Думаю, це було б гарне місце і молодь там би нікому не заважала. Це, до речі, один із проектів нашої партії з яким ми йшли на місцеві вибори. Ми від нього не відмовилися.
Я у невеликому бельгійському містечку бачив як обладнали шикарний спортивно-дитячий майданчик поруч з автобаном. Все в ідеальному стані. У нас теж є такі місця, які можна гарно обладнати, до прикладу біля річки можна облаштувати міні скейт-майданчик.
Більше того рано чи пізно потрібно буде облаштовувати болота в районі вулиці Шевченка. Їх можна окультурювати аби зробити локацію навіть для тих самих ярмарків чи цирків.
- Де Вам нині комфортніше у підприємництві чи, все ж, було добре працювати у податковій сфері?
- Я до податкової працював у відділі соціального забезпечення, а потім на митниці. У самій податковій я 18 років пропрацював на керівних посадах. Порівнюючи з підприємництвом, можу сказати, що тут я бачу ініціативу втілену у життя та результат своєї роботи. Коли працюєш у системі, цього не бачиш. Цю систему потрібно змінювати і я про це давно говорив. Через це я і пішов з податкової. Мене ніхто не виганяв, як дехто казав. Всі бачили ситуацію з Насіровим і всі знають, що плани по виконанню бюджетів доводять та вимагають виконання. Фактично, зараз податківці не мають впливу на це, людей поскорочували, а ті що лишилися працюють як статисти та виписують довідки.
Я після, Помаранчевої революції, очолив податкову у Нововолинську. І, до речі, перші півроку президентства Ющенка були прогресивними. З системи повиганяли усіх, закрили вільні економічні зони. Наприклад, у Нововолинську у шість разів збільшились податки. У всіх мають бути рівні умови, бо нерівність породжує неконкурентноспроможність, відтік робочої сили та занепад міст. Тепер Нововолинськ на рівних конкурує з Володимиром. Стара гвардія побачила, що бандитам тюрм немає і все повернулося на круги своя. Порошенко теж декларував зміни у податковій сфері та вже через півроку стало зрозумілим, що змін не буде. Тепер маю надію на нового президента, який виграв вибори на антирейтингу влади. Я би на місці Зеленського змінив податкову систему. Щоб не звинувачували олігархів у несплаті податків і щоб вони не блокували цю зміну слід зробити як в Польщі. До прикладу, супермаркет у Польщі сплачує податки не у податкову, а в банк. Останній вже перераховує податок з обороту в податкову. Це вагома сума буде, бо Ахмєтову доведеться платити податки з мільярдних оборотів, а цього він, звісно, не хоче. Зникнуть безтоварні операцію, не стане офшорів, бо гроші в банк попали і з них пішли податки у державну казну.
- Через півтора року будуть місцеві вибори, не хочете спробувати свої сили на посаді мера?
- Не бажаю через те, що мене знову будуть клеїти до бізнесу. Мовляв, пішов на мера аби бізнес свій захищати та розвивати. Мені б комфортніше працювалася на посаді радника міського голови. Готовий працювати безкоштовно. Сидіти та протирати штани – не для мене. Мером має бути людина, якій комфортно займатися управлінською роботою. В Петру Саганюку мені імпонуєте, як він тримає руку на пульсі життя міста. Я коли працював у податковій, то зі свого вікна бачив як він разом зі своїм заступником Миколою Веремчуком ходили вулицями міста та перевіряли благоустрій. А це корисно знати як твої доручення виконуються.
- Як відпочиваєте від усіх клопотів?
- Відпочиваю в робочих поїздках. Хоча, оце взяв та все покинув і поїхав на тиждень у Східницю. Мені імпонує активний відпочинок: попив воду, походив у гори, покатався на велосипеді.
Я відпочиваю душею і розвиваюся у поїздках до міст-партнерів Володимир-Волинського. Кілька разів був у Цвікау. Я, як правило, їду власним коштом, крім того часто заправляю автомобіль наших делегацій для цих поїздок. З бюджету міста не взяв на них ні копійки. У цих поїздках я бачу як розвивається німецька інфраструктура, як функціонують, до прикладу, їхні котельні. Важливим для мене є культурний обмін, гастрономічний досвід.
Люблю займатися боксом. В цьому виді спорту треба бути пильним, бо можна отримати по губі. Під час тренування організм отримує заряд бадьорості, я краще почуваюся. Свідомо не стаю на ваги, але коли люди кажуть, що я скинув кілька кілограм, то мені звісно приємно.
Ярослава Вознюк
