Станом на грудень понад 220 російських солдатів здалися в полон через гарячу лінію "Хочу жить", ще понад 1 000 інших заявок перебувають на розгляді, пише Financial Times.
Про це пише Financial Times з посиланням на речника Єдиного центру прийому звернень військовослужбовців РФ щодо здачі в полон (проєкт "Хочу жить") Віталія Матвієнка.
"Російський лейтенант Данило Алфьоров зробив те, що не вдалося решті армії Володимира Путіна, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну: він дійшов до центру Києва. У жовтні, сидячи між двома офіцерами української військової розвідки, 27-річний Алфьоров засудив неспровоковану війну своєї країни і заявив, що добровільно здався в полон".
Видання пише, що цей випускник московського військового училища допоміг здатися в полон ще 11 російським військовим, які воювали під його командуванням на Херсонщині.
Усі вони здалися, зателефонувавши на гарячу лінію "Хочу жить". FT зазначає, що їхня капітуляція − відома як операція ГУР "Бариня" − надала Україні цінну розвідувальну інформацію з поля бою.
Для довідки: ГУР відкрило гарячу лінію у вересні 2022 року − лише за 3 дні до часткової мобілізації, оголошеної президентом Росії Володимиром Путіним. У той час як Москва мобілізувала близько 300 000 резервістів, гаряча лінія "Хочу жить" почала розриватися від дзвінків.
FT цитує одну з розмов між оператором лінії і окупантом, де росіянин на питання, чи хоче він жити, відповів "Так. Мені хтось дав цей номер. Ви можете допомогти мені здатися?"
Перша успішна здача в полон відбулася менше ніж через місяць після запуску лінії.
Повідомляється, що відтоді щотижня здаються в полон близько трьох російських солдатів.
"Наразі на гарячу лінію надійшло понад 26 000 дзвінків телефоном та через чат-бот у месенджері Telegram. Веб-сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 мільйонів разів, у тому числі 46 мільйонів разів з території Росії. Сайт був заблокований в Росії через кілька днів після його запуску, але залишається доступним через сервіси, які приховують інтернет-адресу користувача".
За словами Матвієнка, і Україна, і Росія застосовують інформаційні кампанії і психологічні операції, щоб вплинути на іншу сторону. Для цього використовують листівки, скинуті з повітря, масові текстові повідомлення, рекламу на радіо і телебаченні, і навіть крики з окопу в окоп.
Повідомляється, що не всі зусилля України були успішними, але гаряча лінія принесла свої дивіденди.
"ГУР розглядає російських солдатів як валюту, за яку можна викупити українських військовополонених", − пише FT.
Повідомляється, що перед звільненням росіян Матієнко дає їм візитівки "Я хочу жити", щоб вони роздавали їх чоловікам у Росії, які можуть бути мобілізовані, на випадок, якщо вони захочуть втекти, коли прибудуть в Україну. Він називає це "попередньою капітуляцією" − звернення дозволить російському солдату прискорити процес подачі документів.
Видання пише, що на той час, коли російський призовник, який обрав "попередню капітуляцію", прибуде в Україну, ГУР вже опрацює його заяву і проведе перевірку − усе це скоротить час, який солдату доведеться провести на полі бою до того, як він здасться в полон.
Повідомляється, що на гарячій лінії "Хочу жить" 24 години на добу, 7 днів на тиждень працюють 10 операторів, які сидять у секретному місці в Києві. Команда складається з військових психологів та аналітиків, які, за словами Матвієнка, пройшли спеціальну підготовку для спілкування з російськими солдатами.
Він розповів, що часом окупанти дзвонять у сльозах, тоді їх треба заспокоїти. Інші вірять російській пропаганді про "українських неонацистів, які вбивають росіян" − тих доводиться переконувати.
Українська влада обіцяє не тільки те, що вони будуть жити, але й те, що з ними будуть добре поводитися відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими. Серед інших гарантій − медична допомога, триразове гаряче харчування, спілкування з рідними на батьківщині і, звичайно, ймовірність обміну на українських військовополонених і повернення додому, в Росію.
Окупантам, які бояться, що їхньому життю загрожує небезпека у разі повернення до Росії, ГУР пропонує можливість попросити притулку в Україні.
Матвієнко розповів, що гаряча лінія пережила кілька сплесків дзвінків. Перший був у листопаді 2022 року, приблизно в той час, коли українські військові звільнили Херсон під час контрнаступу.
Ще одна хвиля прийшла навесні, коли Україна готувалася до свого останнього контрнаступу.
"У березні 2023 року ми отримали майже 3 000 заявок. Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1 500 заявок", − розповів Матвієнко.
Видання також нагадує одну з найбільш успішних історій здачі, яка сталася в серпні 2023 року, коли російський пілот Максим Кузьмінов перегнав на територію України гелікоптер Мі-8.
Операція під кодовою назвою "Синиця" планувалася шість місяців.
