В Україні є напрацьовані технології, за допомогою яких можна було би повернути до сільськогосподарського обігу десятки тисяч гектарів землі.
Про це заявляють в Інституті сільського господарства Полісся, - пише agronews.ua з посиланням на Укрінформ.
В Інституті зауважуть, що це ті технології, які дозволяють у зоні добровільного гарантованого відселення і частково в зоні безумовного (обов’язкового) відселення отримувати радіаційно безпечну продукцію рослинництва, що має значно нижчий рівень забруднення цезієм-137 і стронцієм-90 за нині чинні державні гігієнічні нормативи.
«З огляду на радіоекологічну ситуацію в межах Житомирської області уже на 2012 рік, за даними Національної комісії з радіаційного захисту України (НКРЗУ), із 700 населених пунктів не відповідали критеріям зонування, тобто могли бути виведені із зон радіоактивного забруднення 555 у 9 адміністративних районах. Для цього потрібно провести аналіз усіх агроекологічних характеристик вилучених земель, на основі яких і має формуватися пріоритетність їх реабілітації. Проте в нас застаріла експериментальна база та гострий дефіцит радіологів. Альтернативи поверненню безпечних у радіаційному відношенні територій, а точніше земельних ресурсів, до аграрної сфери – наразі немає», – наголошує Петро Надточій.
В Інституті сільського господарства Полісся з’ясували, що на накопичення радіонуклідів бульбами картоплі, яка є однією з найпоширеніших культур житомирського Полісся, по-різному впливали способи обробітку та система підживлення. Так, заміна звичайної оранки на глибину 20-22 см мілкою оранкою чи безполицевим обробітком – сприяла зменшенню питомої активності цезію-137 у середньому на третину, а стронцію-90 – на понад 17%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 26 квітня. Цей день в історії: 35-ті pоковини Чорнобильської катастpофи
Одним із ефективних методів зниження коефіцієнту переходу стронцію в рослинну продукцію є вапнування ґрунтів. За останні 5-7 років площі кислих ґрунтів значно зросли не лише ву поліській, а й у лісостеповій зоні, а відтак вапнування потребують понад 1500 тис. га орних земель та окультурених пасовищ.
Крім вапнування, зниженню радіонуклідів сприяють фосфорно-калійні добрива. Калійні зменшують у ґрунті концентрацію радіоактивного цезію, а фосфорні – стронцію. Дієвим способом зниження накопичення цих радіонуклідів у рослинній продукції є глинування легких за гранулометричним складом радіонуклідно забруднених ґрунтів з наступною оранкою на глибину 20-25 см.
Професор акцентує, що при веденні сільського господарства на забруднених радіацією територіях треба знати особливості кожної культури:
«У зерні кукурудзи цезію-137 може бути у 60 разів менше, ніж у зерні люпину жовтого. Озимі зернові накопичують радіонуклідів у 1,5-2 рази менше, ніж ярі. Якщо умовно побудувати ланцюжок із зернових і зернобобових від найменш до найбільш сприятливих до накопичення радіонуклідів, то він буде приблизно таким: кукурудза на зерно, просо, ячмінь, озима пшениця, жито, овес, гречка, горох, люпин. Серед кормових культур: кукурудза на силос, стоколос безостий, тимофіївка лучна, конюшина, соняшник, вика, люпин жовтий, люпин вузьколистий. Проведені нами дослідження засвідчили, що в умовах зони гарантованого (добровільного) відселення зерно люпину вузьколистого, культура якого вирощувалась на дерново-підзолистому ґрунті без внесення добрив (у с. Грозине Коростенського району), і нині за забрудненістю цезієм перевищує допустимі рівні».
Найменше радіації – в цибулі, баклажанах, перці, гарбузах
З овочевих культур у незначних кількостях накопичують радіоактивний цезій цибуля, баклажани, перець солодкий, гарбузи, дещо більше – огірки, томати, часник, кабачки, морква, петрушка. Багато його збирається в редисці, кропі, білокачанній капусті. Найбільш забрудненими є щавель, капуста кольрабі, столовий буряк.
Надточій констатує, що досі шкоду здоров’ю людей, які проживають на уражених радіацією територіях, завдають радіоактивно забруднені вода і продукти харчування. Попри те, що радіаційна загроза не минула, з 1991 року протирадіаційні заходи для зменшення забрудненості сільськогосподарської продукції стрімко скорочуються, а зараз майже відсутні. Населення постраждалих територій безконтрольно споживає продукцію власного виробництва, рибу з місцевих водойм, збирає лісові гриби, ягоди, а це дає новий виток проблем, які теж потребують вирішення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гречка в Україні може подорожчати більш, ніж удвічі
