Ще кілька років тому з лівого боку від спуску до центрального парку Луцька поміж деревами виднілося кілька колон. Це були залишки альтанки, яку в 50-х спорудили разом із загальним комплексом на той час головного майдану міста.
Зараз від альтанки лишилась тільки заасфальтована «ніша», яку… продають. Як виявилось, міськрада спустила її з аукціону ще десять років тому і цільове призначення землі – для будівництва будівель торгівлі, - пише Перший.
Що за альтанка?
У 50-х роках минулого століття почали розбудовувати центр Луцька. За планами, архітектурний ансамбль мав складатися із трьох об’єктів. Будівля обкому із майданом (тут, до речі, збиралися поставити пам’ятник Сталіну, але після смерті генсека плани змінилися), а навпроти – оглядовий майданчик з виглядом на старе місто та парк.
Частиною цього комплексу стала альтанка, розміщена ліворуч від оглядового майданчика.
«Це була архітектурна форма без особливого функціонального призначення. Вона була складовою комплексу усього майдану. Можливо, в 1950-х, коли це все задумувалося, і не було дерев у парку, то це мала бути одна з видових точок на старе місто», – розповів краєзнавець Олександр Котис.
Хто продав?
У 2009 році депутати Луцької міської ради прийняли рішення ділянку із напівзруйнованою альтанкою виставити на земельний аукціон і продати. Стартова ціна 85 квадратів склала 23 тисячі гривень.
В аукціоні взяло участь два покупці, найбільшу ціну – 29 тисяч гривень – запропонував підприємець Веремчук Віктор Анатолійович. На той час це – три з половиною тисячі доларів.
Віктор Веремчук займається підприємницькою діяльністю із 1994 року, має кілька точок з роздрібної торгівлі, у тому числі – магазини на зупинках громадського транспорту.
Коментувати купівлю ділянки, яка фактично є частиною центрального майдану міста, підприємець відмовився. Також не розповів, коли саме знесли альтанку.
Тодішній голова Луцької міськради Богдан Шиба звернув увагу на те, що ділянка у 2010 році продавалася винятково під квітковий павільйон.
Усі ексдепутати, до яких спробували звернутися за коментарем щодо цієї ділянки, запевнили, що не пам’ятають такого питання.
Що може «вирости»?
Зараз в інтернеті розміщено чимало оголошень про продаж цієї землі. «Ділянка в самому серці Луцька під забудову і відкриття бізнесу вашої мрії», «встигни придбати… кому ж дістанеться цей ласий шматок приватизованої землі?», «розташування – коронне, бізнес без конкурентів під боком» – рекламують продаж.
Ціна, яку хочуть за землю – 25 тисяч доларів.
Ми зателефонували за одним із номерів, вказаних в оголошеннях, і ріелторка запевнила, що документи на землю – в порядку. На запитання, чи обов’язково тут має бути квітковий магазин або ж можна облаштувати торговий заклад будь-якого напрямку, сказала, що обмежень немає.
«Є уже розроблений проект на квітковий магазин, але не проблема збудувати щось інше. За документами, можна навіть будувати два поверхи», – переконувала продавчиня.
Офіційно земельна ділянка наразі має призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» (про квітковий магазин і справді ніде не йдеться). Проте представники міської влади переконують: збудувати тут будь-який об’єкт торгівлі – не вдасться.
«Ця ділянка – зона зелених насаджень загального користування. Тут можуть бути культурно-просвітницькі заклади, наприклад, бібліотеки, малі архітектурні форми, але не торгові, а фонтани і подібні речі. Також можливі розважальні комплекси, дитячі майданчики, атракціони.В супутніх видах використання припускаються заклади харчування, кафе, ресторани, павільйони та кіоски для роздрібної торгівлі. Але ми зараз не зважаємо на супутні види використання», – прокоментував начальник управління містобудування та архітектури Веніамін Туз.
Фактично, щоб на цій ділянці з’явився об’єкт комерції, запевняє головний архітектор міста, необхідно змінювати Генеральний план, містобудівну документацію, проводити громадські обговорення, скликати сесію міської ради та рішення виконкому.
«Процедура складна», – запевняє Веніамін Туз.
З такою позицією погоджується і Богдан Шиба, за чиєї каденції відбувся продаж землі.
«Це – частина центральної площі. Не може і мови бути про капітальне будівництво на цій ділянці. Навіть попри те, що земля – в приватній власності, власник повинен отримати окремий дозвіл на зведення тут хіба тимчасової споруди, і то – навряд чи б йому дозволили», – впевнений Богдан Шиба.
Чи не схоже це на «кидалово», якщо підприємцю продали землю, але навряд чи дозволять будувати навіть тимчасову споруду? Богдан Шиба прокоментував, що «підприємцеві міська рада нічого не обіцяла».
