Людський організм влаштований дуже дивно. Наприклад, досі залишається загадкою, навіщо люди шукають гострих відчуттів упродовж життя та їх не лякає небезпека, невже вони готові отримувати викид адреналіну в кров будь-якою ціною?
Чому виникає потреба в адреналіні?
Чимало сміливців є в колі спілкування кожного, варто лише уважніше придивитися до друзів та знайомих. Хтось з них любить мчати на автомобілі з екстремальною швидкістю, хтось — стрибати з парашутом, пірнати в басейн з акулами, чи запхати руку в пащу крокодила. Хтось захоплюється азартними іграми та грає в онлайн казино, де завжди можна отримати чимало подарунків (фріспіни, вітальні бонуси, презенти до дня народження, тощо).
Людський організм влаштований таким чином, що для енергійності та сил людині регулярно потрібно отримувати викид адреналіну в кров. Проте дехто просто перестає його дозувати і поринає з головою в небезпеку та пригоди. Так і виникає залежність від адреналіну, без якого залежні люди не можуть уявити свого життя.
Як “дозувати” адреналін в крові?
У 70-х роках минулого століття американські вчені провели експеримент із приматами, який довів: Homo sapiens справді життєво потрібен адреналін. Групу мавп помістили в закритий вольєр, в якому було розташовано кілька високих стовпів. До одного з них було підведено електричний струм із низьким розрядом. У ході дослідження з'ясувалося, що всім мавпам цікавим був саме стовп із підключеним електричним струмом. Щоразу, коли мавпи залазили на його вершину, вони отримували удар струмом.
Коли згодом вчені відключили струм від стовпа, мавпи перестали ним цікавитися. Експеримент довів: мавпи шукали гострих відчуттів навіть ціною болю.
Ще Фрейд писав, що людина шукає не спокій, а збудження навіть ціною небезпеки. Це природно та закладено в людській крові. Завдяки цьому відчуттю суспільство розвивається і процвітає, весь час рухаючись вперед. Насолода від ризику є додатковим стимулом боротися з усіма життєвими труднощами.
Механізм регулювання потягу до небезпеки існує. Це науково доведений факт. Психолог Майкл Ептер пояснює, що всі люди живуть у трьох зонах:
- зона безпеки та комфорту, в якій живе більшість людей;
- зона небезпеки та ризику, наслідком якої іноді може бути зона травми;
- зона травми, яка розвивається внаслідок неконтрольованих доз адреналіну (як в експерименті з мавпами, коли вони лізли на стовп свідомо знаючи, що їх вдарить струмом).
Впевненість людини у собі і є основним механізмом регулювання потягу до небезпеки. Саме завдяки здоровій самовпевненості людина готова ризикнути, але, при цьому, не стикається з реальною загрозою. Впевненість у собі особливо важлива для досягнення успіхів у житті і вона не завжди залежить від самої людини особисто та від її відчуттів. Часто на неї впливають чимало зовнішніх факторів та інші люди.
