Сторічний Степан Євпак нещодавно відзначив ювілей. Він народився 1920-го. Чоловік має п’ятеро дітей, дев’ять онуків і шість правнуків. Кореспондентам Суспільного Степан Матвійович розказав про те, як воював у Другій світовій війні, важку роботу у колгоспі та свою велику родину.
Каже: партизанив, воював у Другу світову на фронтах у Литві, Румунії, Болгарії, Угорщині, Австрії. Його партизанський загін брав участь у визволенні Луцька у 44-му. Потім у складі Радянської армії воював піхотинцем до закінчення війни. У Литві отримав поранення у ногу.
Столітній житель Степан Євпак: "Ешелонів поперекидали німецьких. Я не рвав, але я їх водив, то Рафаловка, Антонівка Чарторийськ, то Маневичі. То ми все туди водили партизанів, та путь рвали. Румунія. Югославія, Болгарія, Угорщина, Австрія, то ми із боями йшли. Війна кінчилася - в Альпах, у горах. Німці вивісили білого прапора і наші уже солдати раді. О 9.00 – бої закриваються".
Степан Матвійович майже 90 років прожив у селі Галузія. Нині мешкає з родиною дочки Валентини у селі Карасин. Він дивиться новини у смартфоні, бо так зручніше. Чоловік – неписьменний. У школу, каже, пішов, але через недугу вчитель заборонив йому ходити на уроки.
Читайте також: Як у громадському транспорті Луцька ловили «зайців» (ВІДЕО)
Степан Євпак до пенсії працював у колгоспі у будівельній бригаді. У 80 років ще тримав господарство, косив, орав. Каже: усе життя тяжко працював.
Столітній житель Степан Євпак: "Як є здоров’я, то є й життя. А немає здоров’я - то немає життя".
Донька Степана Євпака Валентина Ремінська: "Він у нас такий татусь: завжди такий розсудливий, мудрий, добряк, немає у нього зла, агресії. Ніколи не пив, не курив".
Степан Євпак має п’ятеро дітей, дев’ять онуків і шість правнуків. У свої сто любить співати.
Детальніше - у сюжеті UA:Волинь.