Доповідь Amnesty International: «таємні тюрми» спецслужб України і переслідування владою антикорупційних активістів

Нова доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International оцінює стан прав людини в 159 країнах світу протягом всього 2017 року. Про це 22 лютого 2018 року повідомляє сайт «Радіо Свобода». За даними дослідників, результати аналізу свідчать про безперестанну боротьбу багатьох людей з урядами за свої права. В Україні правозахисники звертають особливу увагу на так звані «таємні тюрми» українських спецслужб, а також неправомірні утримання людей з боку правоохоронних органів. Також йдеться про ситуацію з правами людей в анексованому Росією Криму та на підконтрольній російським гібридним силам частині Донбасу. «Таємні тюрми» українських спецслужб Розслідування щодо «таємних тюрем» українських спецслужб не досягло жодного прогресу, у той час як представники правоохоронних органів продовжували використовувати тортури та інші неправомірні дії щодо людей, йдеться в звіті під назвою «Ситуація з правами людей у світі». Представники Підкомітету ООН з недопущення катувань після візиту до України повідомляли, що СБУ надали їм доступ не до всіх місць позбавлення волі й утримання, зокрема, мова йшла про об’єкти в Харкові. Коли правозахисники приїхали вдруге, експерти звітували про те, що в них склалося враження, що приміщення спеціально очистили, щоб приховати сліди тортур, йдеться у доповіді. На момент перевірки затриманих перевезли до інших місць. Тим часом до місць позбавлення волі на нині непідконтрольних Києву територіях на сході України експертів не допустили представники угруповань «ДНР» і «ЛНР». Вони, тим часом, продовжувала затримувати критиків свої дій та людей із проукраїнською позицією. В звіті також згадують історію затримання Дар’ї Мастікашевої – громадянки України, яка приїхала з Росії відвідати свою матір та сина в Україні. 15 серпня СБУ затримали її на два дні без жодного зв’язку із зовнішнім світом. Згодом Мастікашеву звинуватили у державній зраді та незаконному зберіганні зброї. На фотографіях, представлених її адвокатом, було видно ознаки тортур, а суд у Дніпрі зрештою вирішив помістити її під арешт. А створене в Україні минулого року Державне бюро розслідувань все ще не розпочало роботу, йдеться в аналізі. Тиск на активістів і журналістів Активісти та члени неурядових організацій, які висвітлюють корупцію в Україні, стикаються із тиском та навіть насиллям, наголошують експерти. Такі випадки не розслідують у повній мірі, а «членів уряду, включно із представниками спецслужб в деяких випадках, підозрюють у підбурюванні», мовиться в звіті. У березні уряд також зобов’язав антикорупційних активістів, включно із журналістами, декларувати свої щорічні доходи. Розслідування вбивств журналістів, а саме Олега Бузини та Павла Шеремета, не дали ніяких результатів. При цьому влада продовжує чинити тиск на представників ЗМІ навіть через кримінальні переслідування тих, хто її критикує через неуспіх в ухваленні реформ або ж політики на сході України, йдеться в аналізі. Насилля щодо жінок Правозахисники звертають увагу і на те, що Верховна Рада України все ще не ратифікувала Стамбульську конвенцію – комплексний міжнародний документ, метою якого є протидія насильству стосовно жінок та щодо домашнього насильства. При цьому, посилаючись на дані Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, експерти зауважують, що у випадках сексуального насильства, пов’язаного із конфліктом, українська система правосуддя була не здатна належним чином захистити жертв, серед яких як жінки так і чоловіки. Більшістю із них були люди, яких утримували бійці або ж урядові сили, йдеться в звіті. Ситуація в Криму У Криму продовжувалися утиски свободи слова, переслідування зібрань. Місцева влада (влада окупованого Росією півострова – ред.), при цьому, усіляко придушувала права кримських татар. Також залишається під забороною Меджліс кримськотатарського народу, йдеться в звіті. Російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування. При цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. Так, наприклад, адвоката Еміля Курбедінова заарештували та засудили до десяти діб через розміщення ним його ж доповіді в соціальній мережі.