П’ять прогалин законопроекту про землю №2178-10: кордон, банки, переважне право, референдум та земельні трасти
Голова громадської організації «Прозора земля» Володимир Коваленко назвав п'ять прогалин законопроекту №2178-10 про ринок землі. Про це він написав у блозі на AgroPolit.com.
Зокрема, він виділяє наступні проблемні моменти законопроекту про ринок землі:
перша — буферна зона у 30-50 км із табу на продаж землі, як елемент нацбезпеки.
У законопроекті встановлено заборону відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окрім передачі їх у спадщину. Угоди (зокрема довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок і земельних часток (паїв) є недійсними з моменту їхнього укладення (посвідчення). Але немає записаного пункту про те, що має вводитися 30-50-кілометрова зона по всій лінії державного кордону України, де взагалі забороняється продавати землю. Якщо власники паїв хочуть їх продати, то держава може викупити цю землю у них, або ж обміняти на землю в іншому місці. Це має бути записано у цьому законі, бо така буферна зона – це один з елементів національної безпеки. Відповідну ініціативу я вже пропонував, хотілося, щоб вона все ж знайшла місце у фінальному законопроекті – наприклад, її можна подати з голосу в сесійній залі.
друга — банки та законодавчі прогалини для ділків довкола них.
Законопроект містить норми, які дозволять іноземним юридичним особам і громадянам опосередковано набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення через банки.Після внесених поправок у законопроект про обіг земель, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть також набувати банки в порядку звернення стягнення на землю як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років із дня набуття права власності.Окрім того, до банків не застосовується норма щодо наявності іноземного капіталу в статутному фонді та обмеження стосовно площі земель сільськогосподарського призначення у власності.
То ж, з огляду на законопроект, іноземні компанії таки зможуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення, а українські юридичні особи зможуть мати у власності більше, ніж 10 тис. га, для цього потрібно лише мати власну банківську установу або банк, з яким будуть досягнуті певні домовленості.
Читайте також: Земельний скандал: держпідприємство без документів користується землями громади – селяни протестують
третя — переважне право на придбання земельної ділянки.
Важливо відзначити, що сама норма щодо переважного права виписана нечітко у законопроекті про землю №2178-10, а враховуючи, що сам інститут переважного набуття права власності на земельні ділянки у Земельному кодексі України не розкрито, надає величезні можливості для маніпуляцій і зловживань.
У земельному законопроекті встановлено граничні межі концентрації земельних ділянок сільськогосподарського призначення в одних руках – загальна площа у власності громадянина не може перевищувати 10 тис. га.Уявіть ситуацію, коли у фізичної особи чи у юридичної особи в оренді перебуває 50 тис. га і вже набуто у власність зазначені в законопроекті 10 тис. га.
Читайте також: У лютому на українців чекає новий курс долара: аналітики дали прогноз
Суб’єкт переважного права (орендар) може передати своє переважне право іншій особі, письмово повідомивши про це власника земельної ділянки.Таким чином, орендарі зможуть передати своє «переважне право» близьким фізичним чи юридичним особам, щоб мати можливість через підставних осіб набувати у власність орендовані паї чи зберегти контроль над своїм земельним банком.
четверта — земельний законопроект №2178-10 відсилає вирішення питання з доступом до ринку землі іноземців на референдумі.
Втім, норма про референдум для іноземців виписана нечітко, не зазначено вид референдуму – всеукраїнський чи місцевий. До того ж, формулювання предмету референдуму зазначено не чітко, що в подальшому може унеможливити реалізацію результатів референдуму.
П’ята — скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення фактично дасть старт інституту довірчої власності, тобто «тихому ринку» землі для іноземних юридичних осіб та загалом іноземців.
