Акциз із виробленого в Україні та ввезеного на її митну територію пального – загальнодержавний податок, частка якого зараховується до місцевих бюджетів за місцем його реалізації. В доходах ряду місцевих бюджетів цей податок відіграє вагому роль у фінансуванні видатків територіальних громад, адже його питома вага у власних доходах окремих бюджетів сягає понад 40 відсотків. Він надходить до місцевих «скарбниць» у залежності від вартості реалізованого пального за частками, які кожні півроку встановлює Кабінет Міністрів України.
Про це «ВолиньUA» повідомила прес-служба Асоціації міст України, Волинське РВ АМУ.
Протягом останніх років до місцевих бюджетів зараховують акцизний податок із продажу алкоголю, тютюну та пального. Органи самоврядування отримали стабільне джерело доходів своїх бюджетів. Це були реальні і прогнозовані гроші, які для багатьох громад стало одним із аргументів для об’єднання. Однак, у зв’язку із зменшенням першому півріччі поточного року в порівнянні з другим півріччям 2017 року, обсягів реалізації пального значна частина громад.
Як повідомив Василь Гром, консультант з бюджетних питань Офісу реформ при Волинському РВ Асоціації міст України, що діє на Волині в межах проекту «ПУЛЬС», згідно з проектом постанови Кабміну, яка регулює зміни часток акцизного податку з пального до загального фонду у другому півріччі 2018-го, на Волині 29 територіальним громадам передбачається збільшення проектних часток зарахування до місцевих бюджетів і 26 – зменшення. Із чотирьох міст обласного значення, як найбільших споживачів пального, частки збільшили для Луцька на 5,09% і Нововолинська – на 3,83% і зменшили для Ковеля на 15,2% і Володимира-Волинського – на 9,35%. Якщо говорити про об’єднані територіальні громади, то для 24 ОТГ, що мають надходження акцизу з пального, збільшення/зменшення часток зарахування планують 50 на 50. Водночас, за повідомленням виконавчих органів місцевих територіальні органи Державної фіскальної служби України не надають пояснень причин зменшення реалізації пального, що негативно впливає на організацію бюджетного процесу на місцях.
Така ситуація не влаштовує територіальні громади міст та сіл, селищ, які розраховували на певні надходження та спланували свої бюджети до кінця року. Тому, зі слів Грома, начальник фінансової служби Павлівської ОТГ, голови Камінь-Каширської міської і Ратнівської селищної рад, мають намір офіційно просити органи Державної фіскальної служби пояснити причини зменшення реалізації пального у першому півріччі 2018 року.
Окрім того, керівництво Володимир-Волинської міської, Ратнівської селищної рад та Павлівської ОТГ, де передбачається зменшення часток відрахування акцизного податку у другому півріччі 2018 року, готують листи до Кабінету Міністрів України, щоб дізнатися причини такого «акцизного сюрпризу».
До речі, зі слів Грома, запровадження зміни часток зарахування податку за піврічними обсягами реалізації пального, відповідно до пункту 2 статті 43-1 Бюджетного кодексу, значно прогресивніша методика, ніж система річних часток, бо суттєво зменшує показник коливання фактичних надходжень податку від реальних обсягів реалізації пального. Так вважають і працівники фінансових органів ОМС.
Громади б’ють на сполох, бо гроші, які не отримають, мали б піти на розвиток інфраструктури та соціальні програми. Загалом, волинські самоврядці схиляються до думки, що рішення, які ухвалюють органи вищого рівня, мають бути не лише прозорими та зрозумілими за логікою їх формування, але й стабільними на декілька років. Якщо обрали курс на середньострокове трирічне бюджетування, то й доходний потенціал громади має чітко прораховуватися на три роки, щоб громади не жили у постійному страху, що раптом посеред року перед ними постане проблема не лише оплати робіт за ремонт доріг, але й питання: «Як завершити бюджетний рік?».
