Про «Політичні сили та громадські настрої на Волині» 1 грудня, 1928 році друкувалось в газеті «Громадський Голос».
Газета, що з різною періодичністю та під різними назвами («Новий громадський голос», 1904—1905 виходила у Львові (1895—1939). На сторінках «Громадського голосу» друкувалися Іван Франко, М. Павлик, Осип Маковей, Марко Черемшина та інші.
І так, подаємо без змін текст матеріалу про політичні сили та настрої на Волині в 28-році ХХ століття.
«Чим більша праця трудової соціалістично-думаючої інтелігенції є направлена на на організацію й усвідомлення народних мас, тим інтенсивніший і продуктивніший є процес культурного, господарського й політичного відродження народу. В характеристиці волинських відносин, щоби докладно зрозуміти волинське життя, треба простежити ті процеси, які відбуваються серед місцевої інтелігенції.
На інтелігенцію Волинь взагалі дуже бідна. Незалежної, фахової інтелігенції дуже мало – одиниці, решта переважно учителі, або бувші урядовці різних «вєдомств», вся та інтелігенція вихована на російській культурі. Хоча процес національного відродження здебільшого перетопив їх психіку, однакже, десь в глубині душе у такого інтелігента, що живе побожність до великого північного кольоса, який не дивлячись на всі страхіття війни і революцій, живе, творить комуністичний ексерімент у форматі ССРР, в якій укр. народ ніби також має свою державу…
І хоч та держава є функцією, та все ж, таки в обставинах радянського ладу вона існує, в той час, коли шлях до незалежності є важким і делікатним…
Чи краще закинути далекі, може й нейздіснимі мрії і погодитися, з тим, що є «Краще синиця в руках ніже журавель в небі».
Такі думки ви часто почуєте від волинського інтелігента»…
