image
 |  27 28 Грудня 2017 | 17:03

Імперські амбіції Мусоліні: невдалі війни фашистської Італії

Беніто Муссоліні ніколи не приховував своїх імперських амбіцій. Фашистську Італію він бачив спадкоємицею Римської імперії, а будь-яка імперія прагне завойовувати, колонізувати і підкорювати. Але ці амбіції ніколи не були підкріплені чимось серйозним. З початком Другої світової війни Італія впала в повну військову залежність від Німеччини, оскільки самостійно воювати у Муссоліні вийшло погано.
Разом з тим, деякі країни італійцям все-таки вдалося завоювати, правда, ненадовго. Про землі та території, які мало не стали провінціями нової Римської імперії, сьогодні і поговоримо.
Греція
У 1923 році на грецькому острові Корфу було вбито групу італійських офіцерів на чолі з генералом Енріко Теліні. Хто їх убив і навіщо, не ясно до сих пір. Ось тільки Італія миттєво пред’явила Греції ультиматум. Муссоліні вимагав покарати вбивць і виплатити 50 мільйонів лір компенсації. Паралельно фашисти вели активну пропаганду мілітаризму в самій Італії, закликаючи населення підтримати бойові дії проти Греції.
Греки так і не знайшли вбивць генерала. Або просто не захотіли їх видавати. Тому Муссоліні спочатку віддав наказ про бомбардування Корфу, а потім італійська армія окупувала острів. Велика Британія і Франція зажадали негайно вивести війська, але Італія була непохитною. В результаті Греція погодилася виплатити компенсацію, і Муссоліні вивів свої війська з її території.
Незважаючи на, в цілому, благополучний результат конфлікту, він показав нездатність Ліги Націй протистояти військовій агресії фашистської держави. З початком Другої світової, конфлікт між Грецією та Італією спалахнув знову.
Муссоліні побоювався, що Греція і Балкани в остаточному підсумку стануть частиною Третього Рейха. Незважаючи на те, що Італія була союзницею Рейха, внутрішня боротьба за вплив між ними ніколи не закінчувалася, тому італійський диктатор вирішив випередити Гітлера в цьому регіоні. Однак вторгнення в Грецію провалилося. Армія греків виявилася більш ніж боєздатною, а, крім того, італійці не мали досвіду боїв у гористих місцевостях.
Швидше за все, Муссоліні сподівався, що греки здадуться самі, але вони раптово не тільки відбили атаку, але і перейшли в контрнаступ. Від ганьби італійців у результаті врятував Гітлер. Німці окупували Грецію і створили свій маріонетковий уряд.
Ефіопія
До 1935 року Італія вже захопила частину Сомалі і вийшла до кордону з Ефіопією. Незабаром на кордоні стався дивний конфлікт, більш схожий на провокацію. Звинувативши ефіопів у нападі на італійських солдат, Муссоліні почав готуватися до вторгнення.
Його розрахунок виявився вірним. Франція і Британія не хотіли сваритися з Італією, щоб не штовхнути Муссоліні в бік Гітлера (хоча це і так сталося через пару років). Тому Ліга Націй допомагати Ефіопії не стала, і та залишалася італійською колонією аж до початку Другої світової війни.
Албанія
Албанія колись була частиною Римської імперії, тому її символічне значення для Муссоліні було очевидним. Крім того, ці землі мали і стратегічне значення, адже там розташовувалися великі порти і шляхи до інших Балканських країн.
Коли Гітлер почав окупацію Австрії та Чехословаччини, Муссоліні зрозумів, що треба поквапитися, інакше союзник може банально не залишити йому землі. У квітні 1939-го італійці всього за тиждень окупували Албанію і створили підконтрольний Муссоліні уряд.
Єгипет
В середині вересня 1940 року Італія почала вторгнення в Єгипет. Мета була проста й очевидна - контроль над Суецьким каналом і східною частиною Середземного моря. В цей час в Єгипті перебувала британська армія, але чисельно вона сильно поступалася італійцям. Лише 36 000 британських солдатів протистояли 236 000 загарбникам.
Здавалося б, на британців чекав повний розгром. Однак не тут-то було. Італійський генерал Граціані не мав досвіду боїв проти європейських армій, тому що звик до війни з бедуїнами. Дивовижно, але британці повністю його переграли, а в грудні 1940 року, за підтримки австралійських та індійських військ, взяли в кільце італійську 10-ту армію. 130 000 солдатів Граціані потрапили в полон. Після цього він був відсторонений від командування і відданий під суд.
І знову Муссоліні врятував Гітлер, відправивши в Африку окремий корпус на чолі з Ервіном Роммелем. Втім, прославленого німецького генерала там, у результаті теж чекала невдача. До речі, італійці продовжували брати участь в африканських боях. Але частіше за все не дуже успішно. Наприклад, у 1942 році американці і британці вчергове розбили війська Муссоліні в Тунісі.
Сомалі, Кенія і Судан
Єдиним винятком з правила «італійці програють британцям» стало вторгнення в Сомалі, а також сусідні території Кенії і Судану в серпні 1940 року. Британське командування прийняло рішення відступати, жертв з обох сторін було небагато. Це найбільш мирна й успішна спроба Муссоліні щось окупувати.
Суд історії
Якщо історія спроби Беніто Муссоліні відновити Римську імперію чомусь і вчить, так це скромності. Дуче бачив себе в ролі нового імператора, який відновлює колишню велич Рима. Він не скупився на масштабні плани вторгнень і ставив перед своєю армією космічні завдання. А життя в результаті закінчив підвішеним за ноги італійськими партизанами. Історія вчить тому, що імперські амбіції зазвичай коштують надто дорого.

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити