У 2019 році виповнюється 145 років від часу будівництва залізничної гілки Холм-Ковель Привіслянської залізниці.
Про це йдеться на сторінці Любомльського краєзнавчого музею у facebook.
Рішення про будівництво дороги було прийняте в Петербурзі в лютому 1873 року у Міністерстві комунікацій. Розпочате будівництво в кінці 1874 року. Фінансували будівництво приватні підприємці. Нова залізниця отримала назву Привіслянська. Вона брала свій початок від м. Ковель і проходила через м. Люблін, Варшаву, Дзялдово. Залізниця була побудована за рекордний трьохрічний час та урочисто відкрита 24 липня 1877 року.
На відрізку від Ковеля до кордону з Королівством Польським по річці Зх.Буг було три станції – у м. Мацеїв (нині смт. Луків), м. Любомль та с. Ягодин.
Станції в Мацеєві та Любомлі були дерев’яні, двоповерхові. У с. Ягодин у 1907 році була побудована мурована одноповерхова станція. На початку ХХ ст. ст. Любомль перейменована на станцію Завалля. Свою назву вона отримала від села Завалля, яке на той час було окраїною Любомля, а в 1934 році увійшло в його склад.
Місцеві жителі розповідають, що деякі пасажири часто плутали міста Любомль і Люблін, сходивши в Любомлі, тому вирішено було дати нову назву станції.
Із спогадів сестри Лесі Українки Ольги Косач-Кривенюк, цією дорогою їхали по Любомльщині родина Косачів і Леся Українка в липні 1892 року із Ковеля до Ягодина.
Активно станція Любомль використовувалась в роки Першої світової війни. Збереглись фото із аваріями потягів на станції в 1916 році.
В міжвоєнний період від ст. Дорогуськ до ст. Ковель прокладена друга вузька колія європейського стандарту. Враховуючи, що залізниця мала стратегічне значення службовцями на ній були тільки поляки.
З приходом радянської влади у 1939 році відрізок залізниці від кордону по р. Буг був відрізаний від Привіслянської залізниці і приєднаний до Південно-Західної залізниці.
Готуючись до війни від ст. Любомль в 1940 році по західній околиці міста була прокладена вузькоколійка, яка протягувалась поза селами Запілля, Головно до Старовижівського р-ну для вивозу лісу. Але ці роботи до початку війни не були закінчені і після війни не відновлювались.
Під час боїв в липні 1944 року радянська авіація знищуючи скупчення німецьких військ на ст. Любомль повністю розбомбила приміщення станції і водонапірну башту. Після війни побудоване нове, муроване, одноповерхове приміщення станції, але менших розмірів.
Після зайняття району радянськими військами на р. Буг в районі Ягодина був побудований новий металевий залізничний міст, який був демонтований у Німеччині і перевезений в СРСР, розділений пізніше на два мости.
До кінця 1950-х рр. залізнична гілка з Любомля була для жителів району основним сполученням з м. Ковель, Луцьк. Станція Любомль мала зупинки пасажирських поїздів, як їхали за кордон. Значно збільшились об’єми перевезення різних вантажів та товарів. Привозилось вугілля, будівельні матеріали, вивозили – ліс, продукцію, яка виготовлялась в районі. В 1960-х рр. залізнична гілка в м. Любомль була побудована до місцевої військової частини.
З розпадом СРСР значно скоротились обсяги перевезення товарної продукції. У зв’язкуіз зменшенням пасажирів, які надали перевагу автомобільному транспорту, зупинки міжнародних пасажирських поїздів на ст. Любомль відмінено. Разом з тим почав ходити дизель Ягодин-Ковель, який має в межах Любомльського р-ну зупинки – Ягодин, Любомль,Скиби, Підгородно, Руда.
За післявоєнний період ділянка залізниці Ковель-Ягодин змінювала свою назву, і нині відноситься до Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці.
