Вступила до лав УПА в 14 років, стала зв’язковою командира УПА-Північ Клима Савура, відбувала покарання у засланні.
Про це повідомляє «Суспільне Волинь».
Перед черговою річницею перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та Днем пам’яті та примирення волинянка Ганна Зелена розповіла Суспільному, якою для неї була та війна.
У 14 років вступила до лав української повстанської армії. За це була арештована, зазнала тортур і отримала 10 років каторги, які відбувала у норильських таборах, - пригадує Ганна Зелена. Згодом майже все життя в радянському союзі прожила з клеймом «бандерівка».
Нині 94-річна жінка живе у селі Скулин Ковельського району. Пережила інсульт, погано говорить, але має світлу пам'ять. Розповідає, коли почалась війна, була юнкою. У 42-му німці спалили її село. Довелося жити в землянці в лісі. Там і дізналась про повстанців. Пішла у їхні лави.
Першим серйозним завданням, зі слів Ганни Йонівни, було непомітно перевезти кінного воза з тушами свиней для повстанців, як їй тоді сказали. Згодом з’ясувала, що везла тіла загиблих упівців.
Після кількох добре виконаних завдань Ганну Зелену представили командиру УПА-Північ Климу Савурі. Розповідає, тоді склала присягу, стала його зв’язковою і отримала позивний "Гива".
«Гива» працювала з повстанцями до 1944-го року. Коли в село прийшла Червона армія, розташування «Золотої роти УПА» здала односельчанка, розказує жінка. Неповнолітню Ганну Зелену визнали ворогом народу, військовий трибунал засудив до 10-ти років каторги в Норильську і 5-ти років позбавлення громадянських прав. У засланні зазнала тортур і знущань. Колишні рани, каже, досі болять. Після пережитого повернулась до рідного села. Над її хатою, єдиний на все село, майорить синьо-жовтий стяг.
Нині жінка живе сама. Допомагає поратись по господарству соціальна працівниця. Події повстанських часів, каже, пам’ятає до дрібниць. Описує їх у своїх віршах. Як і в юності вболіває за Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як воював за Савур-Могилу: розповідь луцького ветерана російсько-української війни (ВІДЕО)
