Про це 05 беpезня 2018 року повідомляє сайт «Новинарня».
Представники Української православної церкви Київського патріархату на знак протесту вийшли з Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони.
Про це йдеться в заяві УПЦ КП від 28 лютого.
Натомість на виборах голови РДО переміг представник протестантів, а секретарем ради став священик УПЦ Московського патріархату.
Саме через присутність у раді капеланів Збройних сил України Московського патріархату влаштувала демарш УПЦ КП.
У нинішній час спостерігається певна неприйнятна нашою церквою тенденція у Раді душпастирської опіки, а саме – неготовність реагувати на деструктивну діяльність УПЦ МП в умовах неоголошеної війни, та намагання просувати в законодавчі ініціативи, користуючись авторитетом РДО, принципів діяльності військових капеланів з ознаками прозелітизму, – ідеться в заяві, яку підписав голова Синодального управління військового духовенства Української православної церкви Київського патріархату митрополит Іоан (Яременко).
Митрополит Іоан нагадав, що ще в жовтні 2015 року представники Київського патріархату письмово склали та озвучили на засіданні Ради душпастирської опіки недовіру до діяльності представників УПЦ МП в складі РДО та капеланів цієї конфесії в Збройних силах України й інших силових структурах.
Невідповідність позиції УПЦ МП: не засудження російської агресії проти України, заперечення факту гібридної війни на Донбасі, неофіційне визнання анексії Криму. Постає питання – чим закінчиться їхнє «капеланство» у ЗСУ? – ідеться в заяві митрополита Іоана.
Представник КП зауважує, що «на загальну тенденцію не впливають окремі випадки патріотичних дій священиків їхньої (УПЦ МП) конфесії. Від них нічого не залежить в загальному плані».
Незважаючи на це все, члени РДО відмовлялися приймати дане рішення про призупинення або виключення УПЦ МП з членів ради, аргументуючи це своєю необізнаністю про факти деструктивної діяльності цієї конфесії, або вважали їх недостатніми для того, щоб виключати її з членів РДО, – констатують у Київському патріархаті.
Водночас там називають позитивом включення до положення про раду пункту з механізмом припинення або призупинення діяльності члена РДО «у разі невідповідності діяльності їх конфесії завданням та меті ради».
Але застосовувати цей механізм до деструктивної діяльності УПЦ МП ані волі, ані бажання ми не побачили.
Одна із перших пропозицій новообраного голови РДО (протестанта) – обрати представника від УПЦ МП на посаду секретаря ради, – констатував голова Синодального управління військового духовенства КП.
Крім того, в УПЦ КП не згодні з рухом РДО «в бік релігійного синкретизму, коли під виглядом плюралізму пропонується зовнішнє, неорганічне, штучне з’єднання фрагментів або елементів різнорідних вчень у вигляді, наприклад, універсальних молитовників, курсів підготовки капеланів, пропозиції об’єднатися на основі Євангелія тощо».
Це суперечить праву військовослужбовців знати своє віровчення та його практикувати… – зазначають у Київському патріархаті.
Ми не бачимо власної перспективи участі у діяльності РДО, тому прийнято рішення про вихід зі складу Ради, про що цим зверненням і повідомляємо, – резюмував митрополит Іоан.
Варто зазначити, що демарш провідної християнської конфесії України в РДО Міноборони відбувся в той час, коли завершується підготовка капеланів для бойових частин ЗСУ.
Наприкінці січня ц.р., як інформувала «Новинарня», в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного у Львові стартували курси військових капеланів для Збройних сил України.
У Міністерстві оборони повідомляли, що вже до 1 червня 2017 року планується ввести посади та укомплектувати військовими священиками-капеланами штат бойових бригад Сухопутних військ, Повітряних сил, Військово-Морських сил та ВДВ, а до кінця року — в решті військових частин Збройних сил України.
Коментуючи ситуацію, журналіст Роман Кулик – військовослужбовець у запасі, який був мобілізований і служив на посаді заступника командира батальйону по роботі з особовим складом 55 оабр – зазначає на своїй сторінці у «Фейсбуці»:
Виявляється, Московський патріархат досі має сильні позиції в раді [душпастирської опіки про МОУ]. Це при тому, що вони ніколи системно не організовували направлення своїх капеланів у частини і не підтримували армію, а їхні «священники» часто виступали інформаторами для росіян.
Говорячи про штатно-облікові посади капеланів, які вводяться в ЗСУ, Кулик наголошує:
Звісно, цей процес координуватиметься Радою душпастирської опіки. І як ви думаєте, які «священники», якого патріархату і якої орієнтованості потраплять у більшість частин? Очевидно ж. Явно не служителі Київського патріархату, представники яких становили левову частку адекватних і крутих капеланів.
І УПЦ МП отримає класну можливість легально й законно розбудувати в силових структурах власну мережу інформаторів та агітаторів, що будуть потроху розкладати армію. Причому за це вони ще й отримуватимуть гроші з держбюджету.
Варто зауважити, що в листопаді 2016 року Рада церков проводила засідання в зоні АТО без очільника УПЦ МП.
Водночас Київський патріархат уже в лютому не брав участі в спільних акціях РДО. Зокрема, священики УПЦ КП не були помічені у «міжконфесійному» відтисканні в рамках #22PushUpChellenge.
