Серіал «Вікінги» ніколи не претендував на історичну правдивість, попри те, що це проєкт телеканалу History Channel. Творці чесно зізналися, що змішували історичні події та багацько фантазували. Але будь-який фантазії є межа.
4 грудня 2019 року відбулася прем’єра перших двох серій 6 сезону серіалу. Одна з сюжетних ліній розгортається на Русі — в Києві та Новгороді, а одним із ключових персонажів сезону став князь Олег. І тут у серіалу почалися проблеми.
Сюжет перших серій: Бйорн Залізнобокий після міжусобної війни стає правителем Каттегата — столиці володінь свого батька. Його брат Івар Безкосний відправляється у вигнання. Він потрапляє в землі київського князя Олега, який бере Івара в полон, але досить швидко знаходить із ним спільну мову. Олег збирається йти в похід на Скандинавію і хоче використати наслідного конунга Каттегата. Трохи пізніше Івар і Олег відправляються до Новгорода, де править брат Олега, Аскольд. Олег труїть Аскольда і вбиває його людей, забираючи до себе малолітнього князя Ігоря — сина Рюрика і наслідного правителя цих земель.
Олег, Аскольд і Дір — це напівлегендарні персонажі, про яких мало перевірених відомостей. Тому стверджувати щось про їхні біографії напевно — складно.
КИЇВ І НОВГОРОД
Перше, що шокує у «Вікінгах» — це зовнішній вигляд Києва. Немає ні річки Дніпро, яка вздовж міста досі тече, ні пагорбів, на яких Київ все ще стоїть. Немає навіть просто височини — обов’язкової умови для зведення великого міста в 9 столітті. У серіалі Київ знаходиться посеред засніженої пустелі. У центрі міста стоїть дивний дерев’яний терем із куполами, схожий на церкву.
Найцікавіше — хрести є на куполах і на прапорі перед входом у княжі палати. В Києві, як і в будь-якому великому торговому місті Європи 9 століття, могла бути християнська громада. Але офіційно місто християнським не було, до хрещення ще ціле століття.
Новгород у серіалі взагалі виглядає, як відстале село з невеликим дерев’яним частоколом. При цьому ніякої височини теж немає, місто стоїть у лісі. Хоча абсолютно точно відомо, де знаходилося Рюрикове городище — княжа резиденція. Воно розташовувалося на височині біля берега при витоку річки Волхов з озера Ільмень.
Олег і Івар Безкосний доїжджають із Києва до Новгорода досить швидко і без проблем одразу йдуть до столу. Звичайно, час в кінематографі умовний, адже потрібно потрапляти в хронометраж. Проте, якби вони направду вирішили поїхати на санях взимку цим маршрутом, то добиралися б близько місяця — по прямій від Києва до Новгорода майже 900 кілометрів.
Дивно й те, що Івар потрапив у володіння Олега, пересуваючись Великим шовковим шляхом. Шовковий шлях — це караванна дорога між Східною Азією та Середземномор’ям, через Київ вона не проходила. Можливо, сценаристи мали на увазі торговий шлях із варягів у греки.
ОЛЕГ, ІВАР І БЙОРН
Творці «Вікінгів» і раніше вплітали в сюжет персонажів з інших часів. Могутній Ролло, який народився близько 860 року, ніяк не міг бути одного віку з Рагнаром, якого, ймовірно, стратили 865-го.
Поява в серіалі князя Олега виглядає дивно. Івар Безкосний і Бйорн Залізнобокий вже пропадають з хронік, коли 879 року, згідно «Повісті временних літ», Олег став князем.
За сюжетом другої серії, Олег вбиває свого брата Аскольда, а в третій — калічить Діра. Але князь Олег не був братом Аскольда. Навпаки, Олег був родичем Рюрика, і вбив Аскольда та Діра, виганяючи їх із Києва, зі словами: «Ви не князі й не княжого роду, а я княжого роду». Крім того, переплутані міста: Олег правив Новгородом, а Аскольд — Києвом.
Олег, і Аскольд у серіалі — християни. Отруєний Аскольд, вмираючи, просить Богородицю захистити його, що навряд чи було можливо. Дивно й те, що Олег відокремлює себе від варягів. Нам невідома культурна самоідентифікація Рюрика, Олега або Аскольда. Але, ймовірно, Олег народився у Швеції та сам був варягом. Воїни з дружини Олега виглядають як типові кочівники, хоча скандинав не став би набирати таких у дружину. Швидше за все, його воїни зовні нічим би не відрізнялися від самого Івара, і говорили б його мовою. Згідно «Повісті временних літ», у війську Олега також були представники північних прибалтійсько-фінських племен — чудь, меря, весь.
Похід на Константинополь, про який Олег розповідає Івару, відбудеться не раніше 907 року. За версією французького історика-візантиста Константина Цукермана, час початку князювання Олега в Києві та подальші події потрібно зсунути вперед на 910 рік. Версій, які пересували б цей період назад, не існує. Походів на Скандинавію князь Олег ніколи не планував, чи нам про це просто нічого невідомо.
