Пропонуємо читачам «ВолиньUA» ознайомитися з результатами цього журналістського доробку.
Вирубка лісу і надання територій у приватні руки. За тиждень до завершення свого перебування на посаді голови Волинської ОДА Володимир Гунчик підписав розпорядження, яким фактично надав приватним особам право на дві лісоділянки на території Шацького національного природного парку.
Формально нацпарки охороняються державою та повинні бути під посиленим контролем. Проте ця територія завжди буде приваблювати бізнесменів, представників влади, підприємців та навіть просто охочих підзаробити.
Згідно з розпорядженням голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, у довгострокове платне користування терміном на 25 років планують віддати лісові ділянки Шацького національного природного парку на самісінькому березі Світязького озера загальною площею 2 гектари підприємцю Сулік Олені Юріївні та фізичній особі Шереметі В. О.
Обом – для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
Читати також: «Лісова мафія» на Волині: «дерибан» голови ОДА за лічені дні до відставки (ФОТО, ДОКУМЕНТ)
Угоди з приватними особами повинні бути зареєстровані в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Поки документи готуються одна з цих ділянок «засвітилася» в черговому скандалі.
СУМНІВНА РУБКА
20 березня на території рекреаційного пункту «Гушівський хутір» співробітники Шацького національного парку вирубали кілька десятків дерев. Помічник лісничого Світязького лісництва, яка прибула на місце події, сказала, що не володіє інформацією щодо цієї рубки.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=a9suTYQve6s[/embed]
Того дня, коли відбувались вищеописані події, ні самі лісівники, які різали ліс, ні керівництво Шацького нацпарку жодних документів на підтвердження законності своїх дій не надали. Тож, довелось телефонувати на «102».
Щоправда, новопризначена директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька згодом запевнила, що документи є і пообіцяла надати копії у відповідь на запити.
Тож далі спілкувалися документально.
Незважаючи на статус заповідної території цю рубку не погоджували ні з управлінням, ні з Міністерством екології, ні з лісопатологами. Парк обгрунтовує це тим, що дана ділянка не є лісонасадженням, а є місцем відпочинку.
Лісорубний квиток – це, кажуть лісівники, головний документ. Якщо вірити лісорубному квитку, копію якого у відповідь на запит надіслав Шацький НПП, з одного гектара «місця відпочинку» під назвою «Гушівський хутір» заготовили 28 кубометрів лісу, 12 кубометрів із яких – ділова деревина. Продали усе за 12318 гривень. Хоч жодного маркування на пнях і лісосировині не було.
«Перед тим, як заявляти про незаконність рубки, загляньте у реєстр лісорубних квитків на сайті Державного агентства лісових ресурсів України», – радить в одному зі своїх інтерв’ю заступник голови відомства, теж волинянин Володимир Бондар.
Тож, користуючись його порадою, заходимо у даний реєстр. На сайті Держлісагенства йдеться, що уся інформація актуальна станом на 10 квітня 2018 року.
Проте, з-поміж 11 лісорубних квитків, зареєстрованих для Шацького нацпарку, нема жодного виданого Світязькому лісництву. Лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №559677 взагалі відсутній у цьому реєстрі!
«Рубка відбулася у зв’язку з виробничою необхідністю, – каже директорка парку Марія Христецька. – Рубка там проводилась. Це рубка поодиноких, небезпечних дерев. Для проведення даної рубки ми повідомляємо управління екології. Ми так готуємось до сезону. На «Гушівському хуторі» ми хочемо обладнати пляж», – зазначила керівниця.
В управлінні екології кажуть, що вони не погоджують рубку, їх лише ставлять до відома про ці заходи. Натомість погоджують ліміти рубок для Шацького НПП.
Ось ліміт Шацького нацпарку на 2018 рік за підписом Марії Христецької, погоджений волинським управлінням екології, затверджений Міністерством екології України. Йдеться про різні заходи в межах зони стаціонарної рекреації і навіть на території Світязького лісництва. Однак про виділ 6 кварталу 5 – ні слова.
А ось на інші виділи, на котрі був виписаний той же лісорубний квиток від 12 лютого 2018 року, цими лімітами рубки передбачені (кв.4 виділ 2, кв. 5 виділи 2 та 11).
Диявол криється в деталях. Ліміти Волинське управління екології погодило пізніше, ніж видано лісорубний квиток…
«Ми стикнулися з подібним випадком по Карпатах. Мої колеги дослідили, що квитки на рубки в пралісах видані заднім числом. Але як тоді, так і зараз вони можуть мотивувати тим, що ніде у законодавстві не прописаний обов’язок додавати лісорубні квитки у реєстр, а вони роблять це добровільно з власної ініціативи, тому можуть помилятися. Я думаю, що в цьому випадку аргумент буде таким самим», – коментує ситуацію аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.
ПІДГОТОВКА ДО ТУРИСТИЧНОГО СЕЗОНУ
Як виявилось, керівник парку Марія Христецька дещо замовчує, адже ділянки, де були зрізані «поодинокі небезпечні сухостійні дерева», тепер загороджені кілочками, а на одній із них, як гриб після дощу, виріс будиночок.
Будівельники, яких журналісти «Сили правди» 24 квітня застали на території «Гушівського хутора» за роботою, відмовились називати підрядну організацію.
– Тут якийсь простий підприємець не зможе будувати. То вище общєство, – каже головний серед будівельної бригади.
–Але ж це територія Шацького національного природного парку?
– Так. І Марія Володимирівна (директорка ШНПП – авт.) знає, вона часто сюди приїздить і говорить із нами.
Тож телефонуємо Марії Христецькій.
– На території «Гушівського хутора» з’явився новий будиночок. Хто його зводить?
– Парк. Ми ж сюжет знімали і розказували, що будемо облагороджувати і зводити додаткові будиночки, – переконує директорка Шацького НПП.
– Шацький НПП будує своїми силами чи з залученням підрядника?
– І свої працівники і просимо наших місцевих бізнесменів. Але фінанси і ресурс – національного парку. Я не розумію в чому тут проблема. Я що повинна звітуватися, якщо планую якесь облагородження?
– Цей будиночок буде передаватися у користування Шереметі В.О. (особа, якій згідно з розпорядженням голови ОДА, буде передано лісоділянку «Гушівський хутір» – авт.)?
– Ні. Його буде здавати парк. Я гарантую вам, що ці будиночки будуть у користуванні парку, бо вони у нас на балансі і ми їх не передаємо...
На території «Гушівського хутора» нині – 7 будиночків для туристів. Готується до здачі восьмий. Якщо ділянки, позначені дерев’яними кілочками, відведені під майбутні будиночки, то їх тут невдовзі з’явиться ще щонайменше чотири.
Читати також: «Лісова мафія» на Волині: «дерибан» Шацького природного парку. Частина 2
Поки що договори з приватними особами, згідно з розпорядженням голови Волинської ОДА, не укладено. Тобто, поки що вони не мають права зводити будівель на території парку.
Якщо Шацький НПП забудує територію «Гушівського хутору» (а це всього лише 1 га землі) власною туристичною інфраструктурою і не передасть її, як стверджує керівництво, у користування Шереметі В.О., то цій особі залишиться хіба що місце під намет.
Але ж хіба за таке користування хтось погодиться платити протягом 25 років?
ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ НАЦПАРКУ ПОДІЛЯТЬ ЗАРАДИ БІЗНЕСУ
Адміністрація Шацького парку відмовилась розголошувати імена і координати осіб, яким готова віддати шматок лісу і прибережної зони найбільшого озера України Світязя.
Центру журналістських розслідувань «Сила правди» вдалося ідентифікувати цих осіб.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=-dxAg2q_Qp0[/embed]
Віра Шеремета, в дівоцтві Сулік, вчитель російської мови у Любомльській загальноосвітній школі №3. Двічі на тиждень жінка підпрацьовує на місцевому ринку, де мають торгові точки її родичі, серед яких і племінниця – ФОП Сулік Олена Юріївна.
Згідно з даними аналітичної системи «YouControl», Олена Сулік – мешканка містечка Любомль, зареєструвалась підприємцем у квітні минулого року. Основний вид комерційної діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Серед КВЕДів також організація інших видів відпочинку та розваг.
Віра Шеремета підприємцем не зареєстрована, хоч за словами директорки парку Марії Христецької, буде здавати будиночки туристам у «Гушівському хуторі» (Тільки не ці, що зведені парком, а якісь інші тимчасові споруди, яких поки нема).
Як приватна особа може вести комерційну діяльність не будучи підприємцем, – запитуємо пані Марію.
«То ще зареєструється», – заспокоює нас очільниця парку.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=qe5fRa4CBho[/embed]
Отже, 1,1 гектара зони стаціонарної рекреації «Гушівський хутір» невдовзі перейде у довгосрокове користування Вірі Шереметі, а її племінниця Олена Сулік 25 років буде господарювати у наметовому містечку «Незабудка» (0,9 га).
Олена Сулік заперечила особисте знайомство, а Віра Шеремета відмовилась відповідати на це питання. Обидві жінки підтвердили намір розвивати свій бізнес в Шацькому нацпарку. Загалом були не говіркі, на всі питання відповідали ідентично.
«Я цим не займаюся, то не мене питати треба. Дзвоніть до юриста», – порадила підприємиця Олена Сулік.
Місцеві кажуть, що особи, яким парк погодився надати у користування лісоділянки, - не кінцеві бенефеціари оборудки.
Аби довідатись, яку економічну вигоду матиме парк від передачі лісоділянок приватним особам, які кошти сплачуватимуть користувачі, скільки до цього «заробляв» Гушівський хутір, Центр журналістських розслідувань «Сила правди» звернувся до адміністрації парку і Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства з відповідним запитом.
Там повідомили, що договори ще не укладено і вартість платного користування не встановлено, адже чекають на результат нормативно-грошової оцінки згаданих ділянок, а також на затвердження окремих проектів.
Тобто, нацпарк поділять на окремі території. Марія Христецька божиться, що вилучення землі не допустить, а до таких заходів вдаються через збитковість парку.
У 2016 році рекреаційна зона «Гушівський хутір» «заробила» для Шацького національного парку майже 120 тисяч гривень, а минулого року – лише 52 800 гривень. У 2017-ому парк загалом працював у збиток.
Очільниця вважає, що з бізнесом не склалось через те, що парк укладав договори з підприємцями терміном на один рік. Вони у свою чергу за цей час «витискали» максимальну вигоду, чим завдавали шкоди парку і порушували правила благоустрою. Марія Христецька стверджує, що бізнесу потрібні гарантії і саме довгострокове тимчасове користування вирішить проблему. Тому, землю і лісоділянки здаватимуть на 25 років.
«Сила правди» звернулася до Міністерства екології та природних ресурів України щоб дізнатися, чи практикується таке господарювання в інших нацпарках і чи дозволяє законодавство надання лісоділянок так, як це вказано в розпорядженні голови Волинської ОДА.
«На нашу думку, законодавством це передбачено», – дипломатично відповіли у відомстві.
Схоже, уряд і обласні чиновники схвалюють спробу перевести Шацький національний природний парк на комерційні рейки. Та чи повинні природо-заповідні території приносити прибутки?
Чи допустимо заради цих заробітків і заради нібито поліпшення туристичної інфраструктури нищити ліс? У світі парки приваблюють туристів, а разом із ними і копійку, у першу чергу, збереженим біологічним різноманіттям, дивовижною незайманою природою, а не генделиками, мангалами, закладами торгівлі чи хатинками для туристів. У нас, вочевидь, інші цінності…
Оксана Петрук
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy.
Читати також: «Лісова мафія» на Волині: територію Шацького НПП хочуть поділити на три. Для чого? Частина 3