На адресу обласної ради надійшла петиція щодо формування укрупненого району у північній частині Волинської області з центром у селищі Маневичі.
Про це йшла мова під час засідання комісії обласної ради з питань депутатської діяльності.
У петиції вказується, що Маневичі розміщені на перетині двох доріг державного і міжнародного значення Київ – Варшава та Луцьк – Брест, а також мають пасажирську і вантажну залізничні станції, що сприяє простому сполученню із обласним центром – м. Луцьк та столицею України – м. Київ. Через таке географічне розташування налагоджено комфортне транспортне сполучення із Маневичами переважної більшості населених пунктів Маневицького, Любешівського районів та частини Камінь-Каширського району.
Автори петиції вимагають при розробці та прийнятті законодавчих актів щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Волинської області враховувати рішення депутатів Волинської обласної, Маневицької, Ратнівської районних та Любешівської селищної рад та рекомендувати Волинській обласній адміністрації подати пропозицію до Міністерства розвитку громад та територій України щодо формування на території Волинської області четвертої адміністративно-територіальної одиниці субрегіонального (районного) рівня у складі Маневицького, Любешівського та Камінь-Каширського районів із центром у селищі Маневичі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Релігійні общини стали осередками поширення коронавірусу на Волині
У випадку категоричної відмови створення четвертого району у Волинській області із центром у селищі Маневичі просять врахувати пропозицію зберегти територіальну цілісність Маневицького району та включити його у існуючих межах до складу майбутнього Луцького округу.
Голова постійної комісії Анатолій Вітів (ВО «Свобода») зауважив, що всі питання територіального устрою і його реформування слід розглядати спільно з жителями громад:
«Ситуація непорозуміння, яка зараз існує – це наслідок відмови від принципу добровільності, а також небажання влади Зеленського вести діалог. Раніше ми могли находити компроміси, приймати спільні рішення, прислухаючись до думки громад. Тепер же влада робить все постфактум, вважаючи, що радитися і чути думку людей не потрібно».