Редакція ВолиньUA отримала лист від бразильця Andre Vam Beek, який за допомогою наших місцевих ЗМІ знайшов втрачене коріння на Волині.
Лист подаємо без змін.
«Привіт усім. Мене звати Андре Вам Бік, і у вересні я опублікував на цій сторінці пошук своєї родини в Україні. І зараз я хочу поділитися хорошимм новинами, я зустрів свою сім’ю. Пошуки мали багато наслідків, і завдяки цьому я зміг знайти членів своєї родини. Дякую усім, хто коментував, та поділився моїм дописом. Українці дуже ввічливі та доброзичливі ,щиро дякую, всім, ви здійснили мою мрію.
Мої прабабуся та прадідусь виїхали в 1935 році з села Смідин та приїхали до Бразилії в пошуках кращого життя, бо на той час Волинь належала Польщі, і в регіоні було багато конфліктів. Мої прадідусь та прабабуся зіткнулися з багатьма труднощами на початку життя ,тут у Бразилії, але вони були прекрасними фермерами і процвітали тут. Є багато історій про пригоди мого прадіда і прабабусі це неможливо розповісти все лише одним постом, потрібно було б написати книгу.
Мій прадід хотів повернутися в Україну близько 1960 року, але це було неможливо, оскільки сім’я була великою, у нього тут вже було 7 дітей. До початку 1980-х років між бразильською та українською сім’ями існували листи, але після цього мій прадід помер, і ніхто інший не міг писати українською мовою, і сім’ї втратили контакт. На жаль, я не знав свого прадіда, який помер ще до мого народження. Моя прабабуся померла у 2002 році, коли мені було лише 8 років
Коли я розпочав пошук, не було слідів та адрес з України ні імен людей, оскільки документи та листи були загублені, і єдиними спогадами були історії, які моя прабабуся розповідала про Україну. Зараз у 2020 році завдяки Богу, українцям та Інтернету мені вдалося знайти членів родини. Сім'я моєї прабабусі живе в селі Смидин та столиці Києві, а сім'я мого прадіда живе в місті Ковелі та селі Кругель. Один двоюрідний брат моєї бабусі ще живий, і у мене багато двоюрідних братів. Сім'я мого прадіда в Україні досі зберігає листи та фотографії, надіслані ним у минулому столітті.
Багато людей запитують мене, чому мені було цікаво шукати предків в Україні.видповідь полягає в тому, щоб знати своє коріння в Україні, оскільки я маю українську кров, і мій обов'язок - знати історію своїх предків і вшановувати її. Україна - неймовірна країна, український народ войовничий і мужній, пишайтеся цим. На жаль, мій прадід помер, перш ніж побачити незалежну Україну, але зараз я є свідком вільної України, чого прагнули досягти наші предки. Треба пишатися цим!
Через декілька років я поїду в Україну і особисто познайомлюсь з родиною, вони мені дуже подобаються, ми щодня спілкуємось в Інтернеті. Але до поїздки мені потрібно заощадити гроші (це дуже багато грошей) на поїздку та ще більше вивчати українську мову. Пізнати Україну - це моя мрія. Слава Українi!
«Хто не пам'ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М. Рильський)», – йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку крадуть велосипеди
