Голова фракції ВО «Свобода» у Луцькій міськраді Микола Федік – один з депутатів, які звикли мислити стратегічно. У інтерв’ю обранець громади розповів як залучити інвесторів до міста, поділився думками стосовно перспектив розвитку Луцька та розширення його меж і закликав депутатів об’єднати зусилля задля майбутнього міста.
- 21 вересня у Луцьку відбувся інвестиційний бізнес-форум «Волинь-Інвест 2018». Які ваші враження від цього заходу?
- Схожі заходи, безумовно, потрібні для Волині та міста Луцьк. Без залучення інвесторів годі сподіватися на економічний розвиток краю. Але бізнес-форум, проведений у вересні, не став подією, яка привела інвестиції у Волинь. Я навіть не впевнений, чи витрати на його проведення зможуть окупитися.
- Чому бізнес не хоче вкладати у Луцьк?
- Я чудово розумію інвесторів. Для реалізації масштабних проектів, здатних дати суттєвий поштовх розвитку економіки, потрібна відповідна територія і комплексний підхід. А що може запропонувати їм Луцьк, в якого взагалі немає вільної території? Якби місто успішно завершило процес об’єднання з прилеглими селами, ми б знали, що запропонувати інвестору. Тоді можна виділити кілька гектарів землі з комунікаціями для будівництва підприємств чи індустріального парку. Створяться нові робочі місця, зросте бюджет міста, покращиться добробут мешканців не лише Луцька, а й прилеглих сіл. Наразі ж запрошувати великого інвестора у Луцьк немає куди. Бо площа Луцька – найменша серед великих міст України і становить всього 42 квадратних кілометрів. Тоді як площа Рівного – 63, Тернополя – 72, а Івано-Франківська – взагалі 83 квадратних км.
- А що, крім території, не вистачає для того, щоб інвестори зацікавилися Луцьком?
- Політики максимального сприяння. У Луцьку має бути супровід інвестора від самого початку до завершення інвестиційного проекту. Діяти відповідний виконавчий підрозділ, який займається тим, що вирішує усі питання, пов’язані з інвестування у місто. Такі поняття як «схеми», «свої люди», «корупція» мають зникнути з лексикону. Коли інвестор бачить, що його чекають, допомагають і не чинять жодних перешкод, він точно буде працювати в місті.
- У Луцьку та на його околицях вже працює кілька потужних підприємств. Однак, частина з них має не луцьку прописку, хоча і розташовані переважно у межах міста. Що з цим робити?
- Так, дійсно, такі підприємства як «Модерн Експо», Гнідавський цукровий завод, «Луцьк-фудз», як виявилося, сплачують податки у прилеглі села. Хоча фактично, перебувають у межах міста, а ще донедавна взагалі були Луцьком. При цьому Гнідавський цукровий завод зареєстрований у Луцьку по вулиці Ранкова,1. «Луцьк-Фудз» розташований за адресою вулиця Ковельська, 150. А «Модерн-Експо» раніше мав прописку вулиця Рівненська, 78. Як і коли Луцьк втратив ці підприємства – треба вивчати. Зараз мені важко сказати, коли і через які дії ці великі підприємства зникли з мапи Луцька. Одне я знаю точно: місто Луцьк, прилеглі громади та підприємства мають знайти порозуміння між собою. Тому що через відсутність такого порозуміння ми, наприклад, маємо ситуацію коли у Боратинської громади, яка має велике перевиконання бюджету, держава забирає 25 млн грн реверсної дотації. У результаті ті гроші не отримає ні Боратинська громада, ні місто Луцьк. А всі ці кошти могли б піти на розвиток інфраструктури, якою користуємось спільно. Це один із прикладів негативних наслідків відсутності такої співпраці.
- Чому взагалі, на вашу думку, виникла така проблема?
- Справа у тому, що межі Луцька формувалися не за логікою речей чи здорового глузду, а за цілковито незрозумілими принципами. Через такі безглузді підходи умовний кордон між містом і прилеглими селами проведений цілковито довільно і не враховує ні особливостей рельєфу, ні справжніх меж населених пунктів, ні важливих транспортних артерій. На жаль, міська влада раніше абсолютно не звертала увагу на цю проблему.
- Луцьк ще має шанси збільшити свою територію?
- Зараз можна констатувати простий факт: місто Луцьк провалило створення Луцької міської територіальної громади у складі прилеглих населених пунктів. Спочатку утворилися Боратинська, Заборолівська, Жидичинська та Княгининівська ОТГ. 23 грудня пройдуть вибори у Підгайцівську, Гіркополонківську та Липинську ОТГ. Незважаючи на підписаний договір про співпрацю з Прилуцьким, є проблеми в його реалізації. Сподіваюся, вони будуть вирішені. Для нас це принципове питання.
- Який вихід з ситуації?
- Якщо виконавча влада неспроможна вести ефективно переговорний процес, знайти точки дотику з селами, пояснити, чому об’єднання вигідне не лише Луцьку, а й селам, варто змінити формат переговорів. Для нас це стратегічне питання. Тут не має бути поділу на владу чи опозицію. Настав час міській раді і депутатам взяти ініціативу у свої руки. Можливо, доцільно створити робочу групу, яку рада наділить повноваженнями щодо ведення переговорів як з окремими селами, так і з об’єднаними громадами. До її складу можна включити представників від кожної фракції плюс делегатів від виконавчої влади. Формат діяльності такого органу може бути предметом обговорення. Головне – отримати позитивний результат.
- Чи реально, що за нинішніх умов депутати об’єднаються для вирішення стратегічних цілей розвитку міста?
- У міській раді вже були голосування, яке об’єднало усіх депутатів, незалежно від поділу на фракції. Це розуміння того, що Старе місто має стати перлиною і окрасою Луцька та приваблювати туристів, а значить і інвесторів. Саме тоді, коли ухвалювали рішення про розрив договору з Волинською облспожиспілкою, у міській раді були однодумці, які на перше місце поставили інтереси міста. І це не зважаючи на політичну кризу, яка у той час особливо загострилася у місті. Я чекаю від колег такої ж солідарності і єдності думок у питанні збільшення території Луцька. Інакше, програє все місто.
Спілкувався Петро Герасименко
