Юрій Гуменюк у квітні 2016 року пішов за контрактом до лав Збройних сил України. Такий добровільний вияв волі - захищати терени рідної землі від російських окупантів, не покидав його від початку бойових дій на Сході країни.
Про це пише сайт Ківерцівської РДА.
Допитливим, розумним, ввічливим зростав Юрій у великій, дружній та багатодітній родині Гуменюків. Знання здобував у Берестянській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Як і всі сільські хлопчаки з дитинства загартовував себе фізично, брав участь у спортивних змаганнях, а ще полюбляв власноруч майструвати…
Це допомогло юнакові обрати і майбутню професію. Він вступив до Рівненського ПТУ №1 на спеціальність – будівельник.
Після закінчення навчання молодий фахівець подався до Луцька – будував мости аж до призову в армію. Служба в Збройних силах України лише додала армійцеві нових сил, витримки, мужності.
Повернувшись із війська, Юрій працював охоронцем у Цуманській ВК №84. Працював віддано, чесно, відповідально й мав час задуматися над справжньою метою власного життя.
Події на Сході України, що розгорялись із новою силою, вирішили його подальшу долю. Він став захисником рідної землі від російських найманців, які силоміць прагнули захопити землі Донбасу та Луганщини. Такий вибір сина сприйняла і рідна ненька – Наталія Миколаївна, бо знала, що від своєї мети Юрій не відступить.
Після проходження бойового злагодження у складі Волинської 14 механізованої бригади берестянець разом з побратимами по зброї потрапив у Щастя Луганської області. Майже рік боєць 3 батальйону 7 роти обороняв рубежі міста то на другій, то на першій лініях фронту. За час несення служби йому доводилося не раз оминати ворожі кулі, що посипали українське Щастя з мінометів, танків, «Градів», відбивати навалу озвірілих найманців, що просувалась до українських позицій…
З 2018 року Юрій ніс службу на першому рубежі оборони міста Золоте Луганської області.
В результаті бойових дій, 25 вересня, він став жертвою снайпера - отримав важку травму - вогнепальне кульове поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та переломом стегнової кістки, у нього гостра ішемія правої нижньої кінцівки І ступеня.
А ще зранку цього дня військовослужбовець дзвонив мамі й казав, що з ним усе добре: живий, здоровий, у хорошому настрої… А о десятій вечора, під час несення бойової служби на спостережному посту, враз зчинилася страшна стрілянина…
Одна з куль відразу скосила Юрія. Над ним пронеслося ще кілька пострілів, через які побратимі не змогли його відразу витягти у більш безпечне місце.
Снайперське поранення виявилося надскладним, тож бійця відразу відправили гвинтокрилом у військовий госпіталь Харкова, де лікарі його прооперували та зупинили крововтрату, а згодом - доправили у Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», де на нього чекає ще кілька складних операцій.
Та берестянський захисник впевнений, що, не дивлячись на довгий шлях лікування та реабілітацію, він повернеться до повноцінного життя. А допоможуть йому стати на ноги небайдужі до недуги – люди. А ще Юрій вірить у справедливий суд над своїм кривдником. Коли одужає і повернеться у м. Золоте, обов’язково поквитається над ним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як святкуватимуть День захисника України у Ковелі?
