Їх судили 8 років, але так і не змогли притягнути до відповідальності. Резонансну справу проти експосадовців Головного управління Державної податкової служби на Волині Руслана Вандьо і Віктора Полюховича закрили. Колишні фіскали не понесуть жодного покарання за вимагання і одержання від підприємства 400 тисяч гривень хабаря, бо суд не вклався в терміни розгляду справи.
Про це йдеться в ухвалі Луцького міськрайонного суду, - пише Сила правди.
У лютому 2015-го заступник начальника Головного управління ДПС України в області Руслан Вандьо та начальник відділу податкового та митного аудиту Віктор Полюхович попалися на вимаганні і одержанні від підприємства «Кроноспан UA» 400 тисяч гривень. У таку суму вони оцінили «послуги» з не відображення в актах перевірки порушень податкового законодавства.
Співучасникам оголосили підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (Одержання хабаря), яка передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
11 лютого 2015 року Печерський суд міста Києва обрав Русланові Вандьо і Віктору Полюховичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або ж внесення застави розміром 365,4 тисячі грн. – для Руслана Вандьо та 341,04 тисячі грн. – для Віктора Полюховича. У результаті обох посадовців відпустили. За Віктора Полюховича заставу вніс його батько Іван Полюхович, а за Руслана Вандьо офіційно «заплатив» тодішній його захисник, адвокат Олексій Горецький.
До слова, Вандьо і Полюхович – не волиняни. Перший – родом з Львівщини, готувався стати медиком, стоматологом, згодом вчився на лісівника, але на початку 2000-х перекваліфікувався на податківця. Віктор Полюхович – з Рівненщини. На Волинь обох перевели після того, як головним фіскалом області призначили також рівнянина Віталія Чуя.
У червні 2015-го справа Вандьо-Полюховича надійшла на розгляд в Луцький міськрайонний суд. Проте, згодом обвинувачені подали довідки, що проживають на Рівненщині. Тож просили перенести розгляд туди. Прокуратура опротестувала це рішення і справа повернулася до Луцька.
У Руслана Вандьо було кілька захисників. Серед них – ексголова Печерського суду Києва Микола Замковенко, відомий тим, що у 2001-ому році звільнив з-під арешту ексвіце-прем’єрку України Юлію Тимошенко, яку звинувачували у корупційних діях у зв’язку із її діяльністю у компанії «Єдині енергетичні системи України». Ще на початку розгляду справи в суді у 2017 році Замковенко погрожував журналістам і обіцяв, що доведеться ходити на засідання 10 років.
На другому році розгляду справи по-суті, на етапі допиту свідків, захист заявив відвід усьому складу суду. Попри застереження прокурора Володимира Бущака, що це ніщо інше, як затягування процесу, відвід задовольнили, а новій колегії суддів довелося почати розгляд справи з нуля.
Згодом Генеральна прокуратура України вирішила замінити й прокурора. Виникли затримки з призначенням нових представників обвинувачення. Засідання часто переносили через неявку когось з обвинувачених, або ж захисників. Наприклад, з листопада 2017-го по жовтень 2019-го засідання переносили 18 разів.
У 2018 році Руслан Вандьо і Віктор Полюхович звернулися до суду з клопотанням замінити запобіжний захід на особисте зобов’язання і повернути гроші, бо не вистачає на лікування. Руслан Вандьо апелював до того, що має інвалідність, а Віктор Полюхович збирався лікувати батька. Спершу суд відмовив обвинуваченим, але у 2021 році захисники вкотре повернулися до цього питання і їхні клопотання задовольнили, повернувши заставодавцям близько 700 тисяч гривень.
До речі, Руслан Вандьо, незважаючи на те, що був фігурантом у кримінальній справі, зумів вкотре перекваліфікуватися. У 2019-ому він очолив комунальне підприємство «Житлово-комунальна служба смт. Рудно» Залізничного району у Львові, де, за даними аналітичної системи «YouControl», й досі працює на посаді директора.
Пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабна війна в Україні посприяли затягуванню процесу. Відтак в березні 2023-го захисники Вандьо і Полюховича надіслали на електронну пошту Луцького міськрайонного суду листи-клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності.
Прокурор був не проти, тож колегія суддів на чолі з Андрієм Сівчуком їх задовольнила. Мовляв, з моменту злочину минуло більше 5 років. «Заслухавши думку учасників процесу, з приводу заявленого клопотання, зокрема, обвинувачених та їх захисників, кожного зокрема, які клопотання підтримали та просили задовольнити, думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення даного клопотання, проаналізувавши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення», – йдеться в ухвалі Луцького міськрайонного суду.
Цим же рішенням зняли арешт з автомобілів, банківських рахунків і готівки, що належали фігурантам справи.
Крім того, з ухвали суду від 9-го березня 2023 року стало відомо, що справу перед тим як закрити перекваліфікували на ст. 3692 Кримінального кодексу (Зловживання впливом). Тобто злочин з особливо тяжкого став нетяжким, а відтак термін притягнення до відповідальності з десяти років скоротився до п’яти.
