Презентації відбудуться:
- у Луцьку 12 грудня о 17:00 годині в бібліотеці ім. Олени Пчілки,
- у Ковелі 13 грудня о 17:00 годині в Центральній районній бібліотеці.
«Муссоліні очима україців» є першим виданням, що дасть читачам можливість поглянути на постать італійського політика крізь призму української політичної думки міжвоєнного періоду. Цей пласт політичної думки було винищено з приходом на Західну Україну комуністичної окупації. Однак, декілька праць все ж дійшли до наших часів. Книга реанімує ноту схвального сприйняття Муссоліні українськими інтелектуальними середовищами періоду між Світовими війнами, вносить дисонанс у віднедавна популярний національно-визвольний дискурс українців та виявляє їх як симпатиків диктатури та тоталітарного соціального експерименту.
Так, до цього видання увійшли розвідки двох українців – Михайла Островерхи та Святослава Боярича. Щодо першого автора, відомо, що у Першу Світову він поповнив лави Січових Стрільців, згодом воював в УГА, а в міжвоєнний період жив в Італії та став натхненним апологетом режиму Дуче. Про особу іншого автора – Святослава Боярича, загальних відомостей у відкритих джерелах не збереглося.
Книжки, що написані цими авторами, побачили світ у 1934 та 1938 роках у столиці Галичини. Щоправда, їм не судилося бути у вільному доступі довго, адже радянська окупація Львова 1939 року розпочалася з розстрілів політично неблагонадійних в’язнів та спалення ідеологічно ворожої літератури. З того часу представлений пласт української політичної думки було втрачено. Але збірка «Муссоліні очима українців» є сміливою спробою його реконструкції та відтворення нетипового ракурсу сприйняття історичної постаті Беніто Муссоліні.
Книжковий концепт «Теж Beshket» ̶ це авантюрна валізка з подвійним дном. Його місія, симптоматика та смисловий фарш відверто дуалістичні. З одного боку він наділений характером культурного експерименту, з іншого ̶ ознаками літературної реконструкції.
Дух новаторства втілено у провокативному «Маніфесті», акцентом якого є заклик українців перейти на латиничне письмо. За задумом авторів такий крок, як не крути, призведе до збільшення культурної прірви між українцями та «русскім мірам». Перші сторінки книги розпочинаються з кирилиці, але після пункту про «ретроградну затхлість старого письма» текст, ледь не містично преображається в літфеномен написаний «закордонними» літерами. Відтак, в історії сучасної української літератури «Теж Beshket» покликаний продовжити ініціативу запровадження української латинки та спричинити революцію у писемності. І ми вважаємо, що принаймні у статусі експеримента він має право на існування*.
Другою ознакою дуалістичної природи книги є реконструкція. Вона буває історичною (коли дорослі дядьки товчуть одне одного мечами по металевих відрах на голові, відтворюючи у такий спосіб Грюнвальдську битву), а також літературною (відтворення стилю та духу якоїсь з літературних течій). «Теж Beshket», попри свою експериментальність, є спробою відтворити дух та природу культурного явища початку ХХ ст., яке народилося в Італії та було назване футуризмом.
Тексти знайомлять українського читача з енергетикою та культурним ореолом цього скандалоцентричного явища через наслідувану стилістику італійських футуристів. Відтак стає цілком зрозуміло, чому книга нашпигована маніфестами, пригодницькими оповіданнями авантюристів та духом культурної революції.
*Тут варто зазначити, що ідея української латинки виникла ще в XVII столітті, втім на сьогодні її актуальність не лише не втрачена, а постала з особливою гостротою. Нині існують близько 10 варіантів української латинки і ми не маємо за мету обстоювати якийсь із них (з невеликою, втім суттєвою поправкою: до латиничного алфавіту ми долучаємо нашу рідну неперевершену літеру Ї! Детальніше читайте про це в «Маніфесті»). Це питання філологів і для перекладу книги буде залучено фахівців. Своє завдання ми вбачаємо у популяризації самої думки про необхідність української латинки, в успішній реалізації проекту «ТежBeShKet» і впровадженні постулатів «Маніфесту».
