Околиця Нововолинська – вулиця Заводська. Сьогодні о 5-й ранку баба Надя якось вичовгала на двох милицях зі своєї квартири в бараці і заледве дійшла до сусідчиного навісу. Там просиділа-проплакала-прокуняла до 10-ї.
О 10-й син влаштував їй надворі скандал. Горлав і лаявся так, що сусіди не витримали – викликали поліцію, - пише РАДАР.
Приїхав поліцейський, спитав у бабці:
– Вам було завдано тілесних ушкоджень?
– Ні, – відказала, не втямивши, про що він.
– Вас сьогодні били? – спитав по-простому сусід.
– Сьогодні били, авжеж, невістка добре била. Сюди й сюди, – показує на голову, на груди.
– А ви бачили, що її били? – звертається поліцейський до сусідів.
– Не бачили, бо ж ніч стояла.
– І ви не бачили?
– Ні.
– Отже, ніякого побиття й не було, закриваємо справу.
Обурені таким підходом люди зателефонували заступникові начальника Нововолинського відділення поліції Вадиму Сватку. Той запевнив, що у понеділок прибуде слідчий.
ПРЯМА МОВА СУСІДІВ:
– Скільки живу тут, стільки й чую з тієї квартири крики, вереск, лемент. Син із невісткою з матері просто збиткуються, та й онуки – теж.
– Їсти їй не дають, вона постійно нас просить то хліба принести. то кефіру чи олії, ми купуємо.
Харчується переважно хлібом, а в неї ж цукровий діабет!
– Оксана її підгодовує, баба Надя їй навіть гроші тицяла, але та не брала. Бабин син дуже свариться з Оксаною, що та їй їсти дає.
Зрештою, ми звернулись у забез, аби бабі якось зарадили. І їй стали привозити благодійні обіди. То вона хоч попоїла гарячого. Але вже три тижні тих обідів нема. А син кричить, коли ми щось хочемо дати.
– Бабця ледь соває ноги, може впасти у дворі і так пролежати пару годин. Родичі навіть не глянуть, а я самотужки її не підведу.
– Баба немита, певно, вже років п’ять чи всі десять, уявляєте? Ми казали тому синові: та помий же матір! А він: “Як маю мити, зі шланга?”
– У неї дочка на Рівненщині, другий син – у приймах тут, у Нововолинську, в Шахтарському мікрорайоні. Ордер у цій барачній квартирі на неї, а вона прописала тут обох синів і невістку з трьома дітьми.
Її сини пересварились, оцей, що з нею, іншого на поріг не пускає. Той було прийшов колись до матері – брат на ного поліцію викликав.
Хіба у дворі, під парканом із матір’ю поговорить, щось дасть.
– Двійко онуків Наді до школи в Низкиничах ходять, старший у профтехучилищі з місяць повчився і покинув. Усі на бабу гарчать, обзивають.
Оцей бабин син, що збиткується з неї та голодом морить, працює на ливарному. Невістка не працювала, либонь, ніколи. А баба Надя колись робила тут на цегельні. Тож і квартиру отримала близенько від заводу.
Ще мала хату в Низкиничах, переписала на цього сина й дочку. Але там ніхто не замешкав, хата валиться.
– І оце баба з квартирою і хатою конає на старості років від голоду та знущань. Син і його сім’я харчуютсья окремо, бабу лупцюють, якщо в холодильник зазирне до їхніх продуктів чи на плиті щось розіллє.
Колись на свято вони зварили холодець чи щось таке пахнюче, пішли їсти в кімнату, а бабі так закортіло, так закортіло… вона й насмілилася трохи скуштувати. То крику і лайки було… з синцями ходила.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині дівчачі розбірки переросли у жорстоку бійку
– У неї й на тому тижні був синець на обличчі.
– Поліцію викликали неодноразово. Але так само було, як сьогодні: приїхали, поговорили, поїхали. Толку нуль.
Той чолов’яга за домашнє насильство жодного разу не притягнутий.
– А знаєте, що сьогодні пан поліцейський сказав? “Ви поліцію більше не викликайте. Ви її в дім престарілих у Благодатному завезіть”.
Ну, ніби він не знає, що туди просто так, як посилку, людину не здаси. Треба купу документів оформити. І медичне обстеження обов’язкове.
Та й при живих дітях таких стареньких туди беруть лише за умови, що діти платитимуть певну суму. Це крім бабиної пенсії. А діти платити не схочуть…
І от скажіть, що робити? Дивитись на це знущання і бабині сльози вже несила.
