На Донеччині у боротьбі проти російського агресора смертю хоробрих поліг 44-річний житель села Добре Камінь-Каширської громади Петро Адамович Коваль.
Загибель воїна датується 14 січня 2023 року, днем, коли він зник безвісти на полі бою, - пише Полісся.
Дізнавшись, що син пропав на фронті, не витримало схвильоване серце батька – зупинилося через місяць поневірянь, так і не діждавшись вістки від своєї кровинки. Згодом, після смерті тата, не стало й рідного брата, що проживав у цьому ж селі. Обоє раптово пішли у світ мертвих слідом за Петром.
У Петра Коваля із татом був особливий зв’язок. Адже з п’яти нащадків він єдиний проживав із ним останні 6 років. Поволі хазяйнував на родинному обійсті, їздив на сезонні заробітки. Мама відійшла у засвіти, коли йому було всього вісім років. Тож разом із сестрою та братами вони годувалися під крилом мачухи.
Після армії Петро одружився на білорусці, тривалий час мешкав у сусідній країні, там працював, народив з дружиною четверо діточок. Та сімейна ідилія дала тріщину. Розлучившись, повернувся на Камінь-Каширщину до батьківської хати. Тут, на рідній землі, його й застала повномасштабна війна. Восени 2022 року був мобілізований в лави ЗСУ, в 4-ту окрему танкову бригаду імені гетьмана Івана Виговського. Життя бійця обірвалося на 44-му році під час виконання бойового завдання із захисту України у Донецькій області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині продали Звірівське мисливське господарство (ФОТО)
31 травня односельчани назавжди попрощалися із земляком. Килимами із живих квітів востаннє вистелили для нього знайомі з дитинства дороги. З усіма військовими почестями поховали Героя на місцевому кладовищі. Стоїть пусткою тепер хата Ковалів, нікого з роду уже не лишилося в Доброму.
«На жаль, не змогли приїхати з Білорусі на похорон діти Петра. Та у селі Добре на них тепер завжди чекатиме татова могила… Ми запам’ятаємо його світлою людиною, чоловіком, який сумлінно виконував свій громадянський і військовий обов’язок, виявив стійкість і мужність у цій безжальній боротьбі. Ціною власного життя він заплатив за наш спокій та свободу України», – каже староста Хотешівського старостинського округу Микола Давидюк.
