Вища рада правосуддя звільнила суддю Апеляційного суду Волинської області Петра Борсука у зв’язку з поданням заяви про відставку. Суддю вже ліквідованого суду декілька років відряджали працювати в новий реформований Волинський апеляційний суд, доки він не отримав більше 20 років стажу.
Про це йдеться у рішенні Вищої ради правосуддя від 9 липня 2024 року, - пише Сила правди.
Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Петра Борсука з посади судді Апеляційного суду Волинської області – у зв’язку з поданням ним заяви про відставку. Його заява надійшла до Вищої ради правосуддя 11 червня.
Підставою для звільнення за заявою став наявний стаж роботи Петра Борсука на посаді судді, який на день ухвалення рішення становить 21 рік 10 місяців 26 днів. Водночас суддя може піти у відставку за наявного професійного стажу не менше двадцяти років.
Петро Борсук став суддею Камінь-Каширського районного суду ще у серпні 2002-го. У грудні 2010-го його призначили суддею Апеляційного суду Волинської області. Та за указом президента від 2017 року установу ліквідували і натомість створили у 2018 році Волинський апеляційний суд. За даними з Єдиного держреєстру судових рішень, останню постанову як суддя Апеляційного суду Волинської області Петро Борсук виніс 28 вересня 2018 року.
Вже у реформований Волинський апеляційний суд Борсука не запросили: для того, щоб перевестися, він мав пройти кваліфікаційне оцінювання. Під час співбесіди із колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів служителю Феміди нагадали про рішення, за якими він звільнив від відповідальності осіб, що намагалися вивезти до Польщі український бурштин.
Йшлося про два випадки: один стосувався перевезення у колесі-запасці 13 кілограмів бурштину, другий – 12 кілограмів – у спинці водійського сидіння і під ним. Справи були розглянуті у першій інстанції Любомльським районним судом, який визнав порушників винними, постановив конфіскувати бурштин та сплатити штрафи. Однак в апеляції Петро Борсук виправдав «експортерів» і повернув їм дорогоцінне каміння. У рішеннях він спирався на постанову Кабміну від 2012 року, яка дозволяє вивезення за кордон дорогоцінного каміння, якщо його сумарна вартість не перевищує 10 000 євро.
На співбесіді в рамках кваліфікаційного оцінювання, яка відбулась 18 березня 2019 року, Борсука попросили прокоментувати і рішення у справі депутата Волиньради Романа Микитюка. Суд першої інстанції визнав його винним у вчиненні правопорушення пов’язаного з корупцією: Микитюк голосував за поділ лісів на користь власної фірми «Аміла».
Під час розгляду справи в апеляції «знайшлась» заява Романа Микитюка, яку він нібито подав до загального відділу Волинської обласної ради перед пленарним засіданням. Тож, на думку судді Борсука, після цього обранець громади мав повне право разом з іншими депутатами голосувати за рішення на свою користь. Петро Борсук скасував постанову Луцького міськрайонного суді і звільнив Микитюка від відповідальності. Згодом прокуратура відкрила кримінальне провадження за постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.
В результаті співбесіди ВККС постановила, що суддя Петро Борсук не відповідає займаній посаді і внесла подання Вищій раді правосуддя з рекомендацією звільнити його. Проте Вища рада правосуддя у липні 2020 року відмовилася це робити. Увесь цей час суддя продовжував отримувати зарплату, хоча і вважався працівником фактично неіснуючого Апеляційного суду Волинської області.
У листопаді 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про початок процедури відрядження Борсука до реформованого Волинського апеляційного суду. 16 лютого 2021 року суддя отримав відрядження до цього суду, яке продовжували до 19 лютого 2024 року. За даними з Єдиного держреєстру судових рішень, першу ухвалу у Волинському апеляційному суді Петро Борсук прийняв 19 лютого 2021 року, а останньою стала постанова від 15 лютого 2024 року.
Згідно з його декларацією перед звільненням, яку він подав 12 липня, у період з 1 січня і до 9 липня 2024-го у Волинському апеляційному суді Петро Борсук отримав майже півтора мільйона гривень зарплати. Також суддя задекларував 850 тисяч гривень власних збережень, які тримав у готівці.
