Вікторія Брунець — одна з учасниць акції на підтримку військовополонених, яку щоп'ятниці організовують у центрі Луцька. Її чоловік — боєць 47 ОМБр "Маґура" Владислав Брунець, який зник безвісти 17 серпня 2023 року в районі села Роботине Запорізької області.
26-річна лучанка розповіла Суспільному про історію кохання та пошуки чоловіка.
Вікторія Брунець говорить, що її 28-річний Владислав у цивільному житті працював заступником керуючого магазину.
Вікторія Брунець на акції підтримки військовополонених у центрі Луцька (посередині). Суспільне Луцьк
Нікому не сказав, що підписує контракт
З її слів, перший рік повномасштабної війни він волонтерив та допомагав війську. А в кінці 2022-го сповістив сім'ю, що підписав контракт.
"Влад нічого мені не говорив, що хоче йти служити. Звісно, ми плакали всі. Ми не очікували цього. Він пішов у 67 ОМБр, там пробув 10-11 місяців, а потім перевівся в 47 бригаду", — розповідає Вікторія Брунець.
Матір Владислава розповідає, що син з юних років був патріотично налаштованим. І для неї не було несподіванкою те, що він вирішив йти захищати Україну.
Каже, що його стримувало лише те, що вдома на нього чекала дружина, з якою нещодавно побралися та донечка Адріана, якій виповнилося 2 роки, коли тато пішов служити.
"Якби він був холостяком, то пішов би з перших днів, це точно. На майдані 2014 року він був, він там жив. І в Києві тоді, як студентів розганяли", — каже матір Ольга Гриценко.
"Немає тіла — надія є": лучанка шукає безвісти зниклого на війні чоловіка
Матір Владислава Ольга Гриценко. Суспільне Луцьк
Не встиг побачити другу донечку
Зі слів Вікторії Брунець, востаннє із Владиславом вони бачилися у серпні 2023 року, коли чоловік приїздив до Луцька у відпустку.
Говорить, що подружжя готувалося до появи на світ другої донечки й Влад дуже хотів бути на пологах, але не встиг, бо мусив їхати на завдання.
"Я не народила в той термін, який ставили лікарі. Він казав: Віка, попригай! Давай може щось з’їмо? Давай вже народимо! Але, на жаль. Він дуже сумував, був злий, що він так і не побачив нашу красуню", — пригадує Вікторія.
Познайомилися, коли гуляли із собаками
Зі слів Вікторії, до одруження, вони із Владиславом проживали у сусідніх будинках. Бачилися, коли гуляли із собаками, але не спілкувались.
Владислав знайшов Вікторію у соцмережі та запропонував зустрічатися. А вже за три місяці зробив пропозицію одружитись.
"Він був дуже напористий. Я тоді поїхала до мами у Шацьк, а він приїхав за мною. Одружитися я одразу погодилася. Все було дуже швидко. А через місяць після освідчення я дізналася, що я вагітна", — розповідає Вікторія Брунець.
"Немає тіла — надія є": лучанка шукає безвісти зниклого на війні чоловіка
Зі слів Вікторії, Владислав до зникнення був помічником гранатометника. У серпні 2023 року він поїхав виконувати завдання в районі села Роботине Запорізької області.
Каже, що з того штурму з восьми військовослужбовців повернулися двоє.
"Вони зайняли якийсь будиночок, почався артилерійський обстріл і туди прилетіло. Його побратими гукали інших, але ніхто не відгукнувся. Вони сказали, що не вірять, що вони могли вижити. Але поки немає тіла — надія є", — каже дружина військовослужбовця.
Вікторія не втрачає надії розшукати свого чоловіка. Каже, що знає багато випадків, коли бійці повертаються з полону навіть після того, як їх було оголошено загиблими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До лав ЗСУ мобілізували 31 працівника Волинського обласного центу ЕМД
